Ви знаєте, що таке інтимна лірика? Так, це вірші про кохання. Про його радощі та про його муки. Бо відколи існує людина, існує кохання – чисте, благородне почуття. Проте кохання у Франка було не дуже вдалим. Як приклад тому – збірка «Зів’яле листя». Але не варто ототожнювати ліричного героя із самим автором. Збірка «Зів’яле листя» – це не тільки інтимна лірика І. Франка. Тут ми знайдемо і чудові приклади лірики пейзажної. Природа ніби виступає живою, дихає, Кохає разом з автором. Разом з тим пейзажні етюди тІсно переплітаються з роздумами ліричного героя: В зів’ялих листочках хто може вгадати Красу всю зеленого гаю? Хто взнає, який я чуття скарб багатий В ті вбогії вірші вкладаю? Побачили, скільки думок в одній строфі, і одночасно яка простота? Зараз давайте згадаємо композицію збірки «Зів’яле листя». Вона складається з трьох
«жмутків». Що вам це слово нагадує? Так, слово «смутки». У «Першому жмутку» ми бачимо перші сумніви у конанні, перші смутки. А коли читаємо третього, останнього «жмутку», то ніби чуємо зломлений невдалим коханням голос поета, який промовляє: Годі ридати і плакати тяжко. Час нам зо сцени зійти. Кохана , а це, як відомо, була Ольга Рошкевич, «надірвала»
серце ліричному герою, і з нього Ллється не кров, а пісні, тужливі і сумні. Для поета це справжня трагедія, трагедія закоханого серця. В уста ліричного героя Франко вклав чудові вірші. Хоча в них і відчувається безнадія: Як почуєш вночі край свойого вікна, Що шось плаче і хлипає важко, Не тривожся зовсім, не убавляй собі сна, Не дивися в той бік, моя пташко!
У
ліриці
Франка переплітаються
не
тільки інтимні, не тільки пейзажві, а ще й фольклорні мотиви. Пам’ятаєте?
Ой ти, дівчино з горіха зерня, Чом в тебе серденько – колюче терня? Або «Червона калино, чого в лузі гнешся»?
Це відомі народні пісні, але написані на вірші Франка. Якщо ви пам’ятаєте з його біографії, Франко дуже захоплювався народною творчістю, збирав фольклор. Причому цим він займався ще з юнацьких років. Але давайте повернемося до нашого твору, який буде називатися «Трагедія закоханого серця в ліричній драмі 1. Франка «Зів’яле листя». У вступі бажано було б висловити своє враження від поезій Франка. Це вірші, тим більш про кохання, яке вже до вас прийшло або ще чекає слушного моменту, щоб «напасти» зненацька. Тому думки про це у вас, я гадаю, будуть. В основній частині треба проаналізувати кілька віршів. Тільки кілька, а не кільканадцять: у нас не поетичний щоденник, а твір- Разом з цим це повинен бути не сухий аналіз. Не бійтеся висловлювати свої думки, почуття, враження. Один вірш – це біль ліричного героя, другий – слова невимовного, безнадійного кохання. Не забувайте, що ми пишемо про трагедію, і не просто про трагедію, а трагедію кохання. Можете як приклад використати такий вірш: Я понесу тебе в душі на дні, Облиту чаром свіжості й любові, Твою красу я переллю в пісні, Огонь очей в дзвінкії хвилі мови. Коралі уст у ритми голосні…
Не забудьте про шедевр лірики Франка – «Чого являєшся мені у сні?». Деякі вчителі пропонують писати і про пейзажну лірику, і про фольклорні мотиви. Згадайте і про це. Спробуємо.