Хоч ти мені й батько, а як будеш сміятися, то, їй-Богу, поколоброджу! Вітчизна є те, що шукає душа наша, що миліше для неї всього. Вітчизна моя – ти. Батьку! де ти! чуєш ти все це? (Остап) – Чую! (Тарас Бульба) Що, синку, допомогли тобі твої ляхи? Я тебе породив, я тебе і вб’ю! А повернись-но, синку! Якою ти смішний який! Є ще порох у порохівницях ?! Немає уз святіше товариства! Терпи, козаче, – отаман будеш! Добре, синку, добре! Чорт вас візьми, степи, як ви гарні! якщо допомогло, подякуй, добре ?!
* «Що, синку, допомогли тобі твої ляхи?» * «Я тебе породив, я тебе і вб’ю!» * «А повернись-но, синку! Якою ти смішний який! » * «Вітчизна є те, чого шукає душа наша, що миліше для неї всього». * «Є ще порох в порохівницях ?!» * «Немає уз святіше товариства!» * «Терпи, козаче, – отаман будеш!» * «Добре, синку, добре!» * «Чорт вас візьми, степи, як ви гарні!» * «Не слухай, синку, матері! Вона баба, вона нічого не знає! » * «А бачите цю шаблю? Ось ваша мати! »