Передовi люди вважали крiпацтво несправедливим ладом i закликали до бо ротьби з ним. Засуджував надмiрну жорстокiсть та свавiлля помiщикiв i украiн ський байкар Петро Гулак-Артемовський. “Пан та Собака” Ї антикрiпосницький твiр. Байка пройнята протипанськи ми настроями. Порушуючи такi актуальнi питання того часу як становище крi пакiв, ставлення панiв до них, П. Гулак-Артемовський викриває самодурство i розбещенiсть панiв, висловлює спiвчуття до безправних селян. У алегоричному образi Рябка, сумлiнного, роботящого та чесного, поет роз криває долю крiпака, повнiстю залежного вiд жорстокого пана. Рябко прагне догодити своєму господарю, заслужити ласку, подяку, тому пильно стереже пан ське добро. Вночi усi вiдпочивають, “один Рябко, один, як палень, не дрiмає, ху добу панську, мов брат рiдний, доглядає”. Але через свою вiдданiсть Рябко був покараний, бо пан програвся у карти, а злiсть зганяє на вiдданому слузi. Рябко не протестує, не обурюється, лише заливається гiркими сльозами: Чим, люди добрi, так оце я провинився? За що ж глузуєте?.. За що знущаєтесь ви надi мною так? Пiсля другого покарання у Рябка пробуджується свiдомiсть. Жорстоке зну щання i несправедливе покарання виводять з рiвноваги навiть такого сумлiнного крiпака. Рябко рiшуче i твердо заявляє: Чорт би убив твого, Явтух, з панами батька, I дядину, i дядька За ласку iх!.. Ї сказав Рябко тут наодрiз. Ї Нехай iм служить бiльш рябий в болотi бiс! Той дурень, хто дурним iде панам служити, А бiльший дурень, хто iм дума угодити!.. Своєю байкою П. Гулак-Артемовський засуджує панiв, якi вели паразитич ний спосiб життя. Вiн зневажає iх за те, що вони збиткувалися з крiпакiв i жор стоко розправлялися з ними. Автор спiвчуває беззахисним селянам, його байка спiвзвучна з помислами i настроями простого люду.