Техніко-економічна ефективність технологічних і технічних рішень. Розрахунок проведення очистки грунтів На території виробничої діяльності НГВУ „Долинанафтогаз” здійснюють очистку грунтів. Цей процес очистки здійснюють у декілька етапів. На першому етапі забруднений грунт вивозять на площадку і розкидають шаром 0,2-0,3 м. Потім додають сорбент у співвідношенні до грунту 1:200 і залишають так на 2-3 доби. Останнім етапом процесу очистки є вивіз очищеного грунту і подальше його використання для різних потреб. Для того, щоб виконати ці етапи потрібні певні затрати. Щоб зняти забруднений шар грунту потрібний транспорт (автогрейдер), на який необхідно використати до 20 л дизельного палива. Вартість сорбенту, який додають до грунту, складає 90 грн/кг. Щоб виконувати всю роботу потрібно найняти робітників, яким необхідно платити заробітну плату у розмірі 65 гривень на день. Розрахунок: На 5 т грунту – 25 кг сорбенту. Необхідні затрати: – вартість сорбенту (С) – 90 грн/кг; С=25*90=2250 грн; – вартість палива (П) – 6 грн/л; П=6*20=120 грн; заробітна плата (З) – 65 грн/день. Загальні витрати на 5 т грунту становлять (Вз): Вз=2250+120+65=2435 грн Тоді, на 1 т грунту (Вк): Вк=Вз/5 Вк=2435/5=487 грн Отже, щоб очистити 1 кг грунту необхідно витратити 487 грн.
Коротка характеристика технічних рішень. Вихідні дані для розрахунку економічної ефективності від його реалізації. На НГВУ „Долинанафтогаз” на родовищах використовують соляно-кислотну обробку як спосіб дії на привибійну зону пласта для підвищення продуктивності свердловин. Соляно-кислотна обробка призначена для обробки розчином соляної кислоти та розширення профілю приймальності під час нагнітання в пласт солянокислотного розчину. В результаті цього збільшується проникність пласта, зростає ефективність процесу. Для здійснення СКО необхідне наступне обладнання: Для закачування кислотного розчину в пласт використовують 2 агрегати ЦА-400. Для транспортування кислоти і води – агрегат ЦА-320 і автоцистерну ЦЦР. Для освоєння свердловини після СКО використовують компресор УКП-8-80. Для контролю за ходом виконуваних робіт – станцію контролю. Для проведення СКО необхідно наступні матеріали і хімреагенти: Для приготування 30 м3 водного розчину HCl необхідно кислоти 20-ти процентної концентрації – 12,6 м3, води – 17,4 м3. Час необхідний для підготовки і проведення СКО – 8 годин. Заключні роботи (прибирання робочої зони, рекультивація землі, промивання обладнання і інше) – 8 годин. Після проведення СКО привибійної зони пласта свердловини дебіт нафти збільшився з 15 до 26,25 тис. м3/добу. Економічний ефект одержуємо за рахунок одержання додаткового видобутку нафти. Вихідні дані для розрахунку економічного ефекту: Дебіт нафти до обробки – 15 тис. м3/добу. Дебіт нафти після СКО – 26,25 тис. м3/добу. Кількість днів роботи свердловини в році – 340 днів. Відпускна ціна нафти – 331 грн. за 1 тис. м3. СКО проводить бригада капітального ремонту свердловин (ЦКРС) НГВУ „Долинанафтогаз” у складі: Майстер – 1 чол. Бурильник 5 розряду – 1 чол. Помічник бурильника 4 розряду – 1 чол. Машиніст компресора – 1 чол. Машиніст ЦА 4 розряду – 2 чол. Машиніст станції контролю 5розряду 1 Водії 4 розряду – 3 чол. Дані про оплату праці вказані в таблиці 4.1. Таблиця 4.1 – Дані для визначення витрат на оплату праці. Посада | Розряд | Тарифна ставка | Кількість | Заробітна плата Годин | Чоловік Майстер | VI | 4,8 | 8 | 1 | 38,4 Бурильщик | V | 3,6 | 6.5 | 1 | 23,4 Помічник бурільщика | IV | 3,4 | 6.5 | 1 | 22,1 Оператор компресора | II | 3,2 | 6.5 | 1 | 20,8 Оператор ЦА | IV | 2,8 | 3.5 | 2 | 9,8 Оператор станції контролю | V | 2,6 | 3.5 | 1 | 9,1 Водії | IV | 2,56 | 3.5 | 4 | 35,84
4.3 Розрахунок витрат на здійснення технічних рішень і калькуляції собівартості видобутку нафти. Розрахунок витрат на проведення солянокислотної обробки здійснюємо на основі типового кошторису НГВУ „Долинанафтогаз”. Таблиця 4.2. – Кошторис. № п/п | Назва робіт | Одиниці виміру | Кількість | Ціна, грн | Сума, грн Монтаж стояків під трубопроводи | Стояк | 6 | 37 | 222 Оплата слюсаря | Зм | 2 | 13,5 | 27 Монтаж викидних ліній | 10 м | 10 | 153 | 1530 Опресування ПВО | Опер. | 1 | 195 | 195 Дослідження свердловини | Год | 3 | 8 | 24 Перевезення води | Тон | 30 | 2,2 | 66 Проїзд автоцистерни | Км | 40 | 0,6 | 24 Проїзд агрегату | Км | 40 | 1,0 | 40 Проїзд компресора | Км | 40 | 0,9 | 36 Обслуговуючий спецтранспорт | Зм | 1 | 58 | 58 Закачування розчину кислоти | Год | 2 | 57 | 114 Оплата бригади | Год | 16 | 8 | 128 Зношування інструменту | Зм | 1 | 8 | 8 Амортизація противикидного обладнання | Зм | 1 | 36 | 36 Амортизація компресора | Зм | 1 | 3 | 3 Експлуатація водовозки | Год | 8 | 16 | 128 Експлуатація агрегату | Год | 8 | 2,7 | 216 Вартість кислоти | Т | 7,2 | 220 | 1584 Експлуатація компресора | Год | 4 | 26 | 104 Заключні роботи після СКО | Год | 8 | 8 | 64 Освоєння свердловини | Год | 2 | 26 | 52 Демонтаж викидної і нагнітальної лінії | М | 10 | 14 | 140 Демонтаж стояків | Стояк | 6 | 7 | 42 Оплата майстра | Зм. | 1 | 18 | 18 Разом, грн. | 4841 Накладні витрати, 10% | 484,1 Разом | 5325,1 Непередбачені витрати 4% | 213 Всього по кошторису, грн | 5538 Витрати на збір, перекачування і очищення нафти на родовищах становлять за 1000 м3 – Вг = 58 грн.(приведені витрати). Ефективність даного методу полягає в хімічній дії на пласт соляної кислоти, де вона розчиняє карбонати і вимиває їх з пласта. .4.4 Розрахунок економічного ефекту від впровадження солянокислотної обробки Таблиця 4.3 – Вихідні дані для розрахунку економічної ефективності при проведенні солянокислотної обробки свердловин на родовищах. № свердло-вин | Фактич-ний дебіт, qг.ф. тис.м3/доб | Відпускна ціна нафти, Ц г грн/тис.м3 | Собівартість нафти, С2 грн/тис.м3 | Ступінь збільшення дебіту після солянокисло-тної обробки, А 1 | 15 | 156 | 34 | 1.75 Змінні витрати встановлюються із розшифровок статей калькуляцій в розрахунку на додатковий видобуток нафти. До змінних витрат відносяться і затрати на електроенергію (оплата за використану енергію), витрати на перекачку нафти, відрахування на геолого-пошукові роботи. Витрати на проведення солянокислотної обробки свердловини Зн визначаються, як суму витрат на проведення солянокислотної обробки , витрат на заробітну плату і витрат на експлуатацію техніки під час проведення СКО , тобто: (4.1) З досвіду (згідно даних ЦНДЛ) проведення робіт по проведенню солянокислотної обробки ПЗП для об’єму кислотного розчину 30 м3 Зк = 21000 грн. до цього об’єму кислотного розчину додають оцтову кислоту 0.563 м3, тому : Зк =330 грн. а також хлористий барій Зк = 280 грн. СКО проводимо в двох свердловинах з майже однаковими параметрами (глибина свердловини, інтервал перфорації), то приймаємо, що затрати на СКО для свердловин будуть однаковими і становитимуть: грн. Сумарні витрати на експлуатацію техніки становлять: грн. Розрахунок витрат на заробітну плату проводимо використовуючи дані таблиці 4.4. Таблиця 4.4 – Дані для визначення витрат на оплату праці. Посада | Розряд | Тарифна ставка | Кількість | Заробітна плата Годин | Чоловік Майстер | VI | 2.4 | 8 | 1 | 19.2 Бурильщик | V | 1.8 | 6.5 | 1 | 11.7 Помічник бурільщика | IV | 1.7 | 6.5 | 1 | 11.05 Оператор компресора | II | 1.6 | 6.5 | 1 | 29.4 Оператор ЦА | IV | 1.4 | 3.5 | 2 | 33.2 Оператор станції контролю | V | 1.3 | 3.5 | 1 | 1.55 Водії | IV | 1.28 | 3.5 | 3 | 17.9 Витрати на оплату робочому персоналу за проведення робіт в одній свердловині (за даними НГВУ) становлять ЗЗ = 215.6 грн, тоді : грн. Витрати на проведення робіт на свердловинах знаходимо за формулою (4.1) грн. 4.5 Визначення приведених витрат на підготовку додаткового видобутку нафти. Приведені витрати на підйом становлять ПН = 5.4 грн/тис.м3. Приведені витрати на підготовку нафти становлять ППІД = 26 грн/тис.м3. Тоді загальні витрати становлять: (4.2) грн. 4.6 Визначення додаткового видобутку нафти. Дебіт газу свердловин до обробки солянокислотним розчином приведено в таблиці 4.2. Додатковий видобуток нафти на протязі року по проведенню робіт на свердловинах визначимо за формулою: , тис.м3/рік (4.3) де qд – добовий додатковий видобуток нафти на свердловинах за рахунок проведення солянокислотної обробки ( qд = 11,25 тис.м3/добу, для свердловини тис.м3/рік Річний економічний ефект з врахуванням солянокислотних обробок на свердловинах визначається за формулою: (4.4) де – Цг – відпускна ціна нафти, грн/тис.м3. Сг – собівартість нафти, грн/тис.м3. Підставивши значення у формулу (4.4) отримаємо: Е =3870 · (156-34)-(171915+47857,5) = 448177,5 грн. Як бачимо для умов родовища після проведення запроектованих робіт, економічний ефект становить 448177,5 грн. Отже, проведення солянокислотної обробки на свердловині є ефективним. Оскільки в результаті проведення цього заходу ми одержали прибуток в розмірі 448177,5 грн.