Степан Васильченко – письменник-новелiст

I. Життя та доля С. Васильченка. (Степан Васильченко Ї це лiтературний псевдонiм Степана Васильовича Панасенка (1879 Ї1932 рр.)- С. Васильчен ко Ї людина високоi моральноi краси, на долю якоi випало багато випро бувань. Навчаючись у Глухiвському учительському iнститутi, пiшов учите лювати. Отак i прожив життя, працюючи вчителем i пишучи твори, бо мав особливий дар: бачити i помiчати в життi людей основне i вiдтворювати його на паперi. I як письменник, i як учитель з великою любов’ю i вiдповiдаль нiстю ставився до своiх обов’язкiв. Його кредо були слова: “Народ, на мою думку, бiльш достоiн того, щоб з нього брати теми для художнiх творiв…”.)

II. Степан Васильченко Ї письменник-новелiст. 1. Талант мужностi i спiвчуття. (С. Васильченко завжди був шляхетною, iн телiгентною людиною, вiдданою обов’язку. Пережив революцiю i грома дянську вiйну, писав твори про дiтей, вчителiв, про потяг народу до свiт лого життя та щастя. Неодноразово письменник пiдкреслював, що прагне писати твори “меншим розмiром, бiльшим змiстом”. Тому саме новела стала улюбленим жанром письменника.)

2. Степан Васильченко Ї майстер малих жанрiв прози. (С. Васильченко Ї майстер короткоi новели та невеликоi повiстi, в основi яких лежить пси хологiчний конфлiкт. Умовно новели письменника можна подiлити на такi групи:

1) життя села та його соцiальнi настроi; 2) школа, дiти i вчителi; 3) трагедiя народних талантiв; 4) викриття iмперiалiстичноi вiйни. Його проза вiдрiзняється своєю щирiстю, душевнiстю, доброзичливим гу мором, тонким психологiзмом, внутрiшньою делiкатнiстю. Головна озна ка iх

Ї бути гранично правдивими до життя.) 3. Повiсть “Талант” Ї твiр про долю таланту з народу. (С. Васильченка зав жди хвилювала тема талановитоi людини з народу. Головною проблемою повiстi “Талант” є трагiчна доля народних талантiв, а саме талант Тетя ни Ї спiвачки Ї i трагiзм ii долi в тогочасному суспiльствi. Смерть геро iнi повiстi Ї це звинувачення суспiльства. У письменника болить душа, що талановита украiнська молодь зростала у неуцтвi i темрявi, не маючи доступу до освiти i культури.) III. Степан Васильченко Ї класик нашоi лiтератури. (Поезiя оповiдань письмен ника в iхнiй людяностi, стислостi, емоцiйностi, душевностi. Його твори спов ненi вiри в завтрашнiй день Украiни, яку письменник дуже любив.)

См. также*