Щеплення рослин та його біологічне значення. Основні засоби щеплення рослин. Щеплення відноситься до штучних способів вегетативного розмноження рослин. Воно полягає у зрощуванні живця або бруньки однієї рослини з іншою рослиною, яка має кореневу систему, добре пристосована до ґрунту і кліматичних умов. Щеплення – це пересаджування однієї рослини (прищепи) з брунькою на іншу (підщепу). Щеплення – це спосіб штучного вегетативного розмноження плодових та декоративних рослин. – Комбінуючи різні підщепи та прищепи, вирощують рослини з цінними якостями. – Різні рослини по-різному приживаються одна з одною. – Різні сорти рослин, які належать до одного виду, легко взаємно щеплюються, різні види – дещо важче. – Різзні роди щеплюються важко, різні родини – ефективне щеплення рідкісне явище. – У родини пасльонових добре вдаються міжродові щеплення. Щеплення має важливе біологічне значення: – Краще зберігаються властивості рослини, якість сорту. – Отримання нових рослин досягаються швидко й зручно. – Для збереження цінних властивостей у нащадків. – При взаємодії рослин у щеплених комбінаціях спостерігається позитивний вплив на ріст і продуктивність. – Стійкість до хвороб підвищується. – Позитивний вплив підщепи на прищепу. – Відсутність у наступних поколіннях явища гібридизації. – Щеплення підвищує морозостійкість рослин. – Щеплення допомагає вивести нові сорти рослин. Щеплення рослин – один із засобів біологічного впливу для зміни росту та розмноження рослин. – Щеплення як засіб керування ростом, широко застосовується у плодових дерев. – Методи щеплення трав’янистих рослин розроблені мало. – Плодові дерева складаються з сорту прищепи, щепленої на прищепу. – Прищепи можна вирощувати або з насінин унікальної рослини, або розмножуватися вегетативно. Основні засоби щеплення: – Зближення – проводять навесні у дерев, які ростуть поруч. На гілках кожної рослини роблять однакові за площею зрізи, гілки щільно притискують зрізами одна до одної і обв’язують ізоляційною стрічкою, але так, щоб залишилася не пошкодженою одна з бруньок. Зв’язаними гілки залишають на один рік. Одну гілку відділяють від материнської рослини і зрізають її верхівку. З бруньки розвивається пагін. – Прививна живцем, або копуліровка. – Окулірування.