Життєвi iдеали крiпачки та панночки. (Устина мрiє стати вiльною, а панноч ка
Ї розбагатiти за рахунок експлуатацii селян-крiпакiв.) II. Основнi риси характеру. 1. Повага Устини до простих людей i зневажливе ставлення панночки до бiдних. (Устина щира i привiтна з подругами-крiпачками. Щиро спiвчу ває Катрi, заступається за стареньку бабусю, вiд’iжджаючи до мiста, про щається з нею, як iз рiдною матiр’ю. Допомагає i хазяйцi у мiстi. Пан ночка ж iз презирством i зневагою ставиться до бiднiших за себе людей. Коли крiпаки лiкаря зустрiли ii хлiбом-сiллю, вона дуже розсердилася. Крiм ненавистi й роздратованостi, нема нiяких почуттiв у панночки до крiпакiв.) 2. Доброзичливiсть Устини й безсердечнiсть та жорстокiсть панночки. (Устина доброзичлива, лагiдна. Навiть свою мучительку не проклинає, а здивовано думає: “Таке молоде, а таке немилосердне, Господи!” Пан ночка ж дуже жорстока, зла. Вона знущається з Устини, б’є стареньку ба бусю, примушує всiх тяжко працювати.)
3. Природний розум Устини й обмеженiсть панночки. (Устина неписьмен на, але вона спостережлива, умiє правильно робити висновки з побачено го чи пережитого. Панночка ж навчалася в Iнститутi благородних дiвиць, але всi науки, за ii власним висловом, “в одно ухо впускала, а в друге-випускала”. Вона нiчому не навчилася, коло ii iнтересiв було обмежене трьома предметами: музикою, танцями й французькою мовою. Розповiдь панночки про навчання справила неприємне враження навiть на крiпа чок, i вони роблять правильний висновок: “…чого там панночки нашоi не навчено! А найбiльш, бачся, людей туманити!”)
4. Глибина й щирiсть почуттiв Устини й вередливiсть панночки. (Устина глибоко й щиро кохає Прокопа. Потiшає в горi, допомагає зносити тя готи солдатського життя. Сiм рокiв чекала вона чоловiка, нi на хвильку не забуваючи про нього. Протилежне почуття у панночки. Щодня якiсь примхи. А одружившись iз лiкарем, не рахується з його думкою, пiдкоряє його волю. Спостерiгаючи за ставленням панночки до лiкаря, Устина за уважує: “Чудне панське кохання”.) 5. Ввiчливiсть Устини та грубiсть панночки. III. Мова й портрет персонажiв як засiб характеристики. (Марко Вовчок, дома гаючись художньоi правди, показала величезний контраст мiж зовнiшнiстю панночки та ii характером, бо бачила красу людини в людяностi, щиростi, доброзичливостi. Портрет же Устини повнiстю гармонує з ii внутрiшнiми якостями.) IV. Ставлення автора до образiв Устини та панночки.