I. П. Гулак-Артемовський Ї талановитий поет початку XIX столiття. (П. Гулак-Артемовський був чудовим знавцем народно-розмовноi мови, народних звича iв та побуту. Не можна не погодитися зi словами вiдомого дослiдника украiн ськоi лiтератури I. Айзенштока: “Поезii Гулака-Артемовського висунули його в ряд перших, кращих представникiв украiнськоi лiтератури… Вони ж мiцно закрiпили за ним… неминуще значення одного з класикiв рiдноi лiтератури”.) II. Початок лiтературноi дiяльностi. (Раннi твори П. Гулака-Артемовського на писанi росiйською мовою, ще до навчання у Киiвськiй академii вiн зробив кiлька перекладiв iз французькоi. До украiнськоi ж мови вперше письменник звернувся у Харковi. Уже першi твори “Пан та Собака”, “Солопiй та Хiвря”, “Тюхтiй та Чванько” викликали великий iнтерес i в читачiв, i в лiтературних колах.) III. Байка “Пан та Собака” Ї антикрiпосницький твiр в украiнськiй лiтературi XIX столiття.
1. Запозичення сюжету у польського поета Iгнацiя Красицького. (П. Гулак-Артемовський звернувся до сюжету байки “Пан i Пес” I. Красицького. Украiнський байкар, увiвши новi сцени, нових персонажiв, ожививши все це колоритною мовою, створив цiлком самостiйний оригiнальний твiр. Твiр iдейно збагатився i звучить як соцiально-реалiстична сатира з яскраво вираженими нацiональними характерами.) 2. Алегоричнiсть образу Рябка. (Автор у творi зображує Рябка працьовитим, чесним, вiдданим пановi, наiвним. Цей персонаж уособлює безправного та беззахисного селянина-крiпака, який хотiв вислужитися перед паном, своєю працею заслужити похвалу. Та побачивши жорстокiсть пана i не справедливiсть, висловлює протест.)
3. Ставлення автора до Пана. (Автор зневажає Пана, засуджує його жорсто кiсть, грубiсть, самодурство. Байкар нещадно критикує панський парази тичний спосiб життя.) 4. Основна думка байки “Пан та Собака”. (У байцi порушенi гострi соцi альнi проблеми часiв крiпацтва. П. Гулак-Артемовський смiливо засудив окремi вади крiпосницькоi дiйсностi, виступив проти жорстокого зну щання з безправного селянства. Автор глибоко спiвчуває поневоленим, захищає iхню людську гiднiсть.) IV. Популярнiсть байок П. Гулака-Артемовського. (Уже першi байки здобули авторовi визнання. Особливо популярною стала байка “Пан та Собака”. Їi вивчали напам’ять, цитували, нею захоплювалися, бо вона вiдповiдала анти крiпосницькому духовi того часу. На появу байки росiйський критик М. Полевой вiдгукнувся епiграмою: Пускай в Зоиле сердце поет, Он Артемовскому вреда не принесет: Рябко хвостом его прикроет И в храм бессмертья унесет.