РЕФЕРАТ на тему: Основи захисту об’єкта господарської діяльності у надзвичайних ситуаціях
1. Можлива обстановка на території суб’єкта господарської діяльності внаслідок надзвичайних ситуацій Основними завданнями суб’єкта господарської діяльності з питань надзвичайних ситуацій і захисту населення є: – організація роботи щодо запобігання виникненню НС техногенного походження на території об’єкта і забезпечення зменшення збитків і втрат у разі стихійного лиха, аварій, катастроф, вибухів і великих пожеж; – організація оповіщення службовців і робітників об’єкта про загрозу та виникнення НС, постійне інформування їх про стан наявної обстановки; – організація і контроль за станом захисту працівників об’єкту, що попадають у зони ураження внаслідок аварій на потенційно небезпечних об’єктах та інших НС; – організація, координація та контроль за станом проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха і осередках ураження; – організація створення і контролю за станом систем аналізу, прогнозування, управління, оповіщення і зв’язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримання їхньої готовності до сталого функціонування у надзвичайних ситуаціях; – організація та контроль за станом роботи з підготовки і перепідготовки осіб керівного складу цивільної оборони суб’єкта господарської діяльності, його органів управління і сил щодо вміння застосовувати засоби індивідуального захисту та діяти у НС; – організація взаємодії з питань ЦО та захисту населення з вищими органами управління цивільної оборони; – організація контролю за виконанням завдань цивільної оборони у структурних підрозділах суб’єкта господарської діяльності. На об’єкті працює, наприклад, 100 чол., з них 30 чол. у відді-леннях (філіалах). В основному виробництві (у сфері основної діяльності) зайнято 60 чол. або 60% від загальної чисельності працюючих. 1.1. Надзвичайні ситуації техногенного характеру Суб’єкт господарської діяльності, яким є певне підприємство (установа, організація), його філіали і структурні підрозділи під-падають під вплив можливих надзвичайних ситуацій техногенного, природного та соціально-політичного характеру. Найнебезпечнішими з них для суб’єкта господарської діяльності є: надзвичайні ситуації техногенного характеру: 1. Транспортні аварії (катастрофи) можуть частково впливати па функціонування суб’єкта господарської діяльності. Особливо небезпечні аварії (катастрофи) на об’єктах усіх видів транспорту, в першу чергу до них належать аварії ( катастрофи} на автомобільному і залізничному транспорті, особливо при транспортуванні сильнодіючих отруйних та інших небезпечних речовин, а також при перевезенні пасажирів. 2. Пожежі (вибухи) з наступним горінням можливі на спорудах, комунікаціях і технологічному обладнанні, на складах сировини і паливно-мастильних матеріалів та інших об’єктах житлового, соціально-побутового і культурного призначення. 3. Аварії з викидом (загрозою викиду) хімічно небез-печних речовин можливі на суб’єктах господарської діяльності, які виробляють або використовують ХИР, а також на транспорті, що перевозить їх, 4. Аварії з викидом (загрозою викиду) радіоактивних речовин можливі на атомній електростанції (АЕС); на дослідних ядерних установках, а також на транспорті, який перевозить радіоактивні речовини та на об’єктах, що використовують обладнання з радіоізотопами. У разі позапроектної аварії на АЕС з викидом до 30% радіоактивних продуктів при конвекції та швидкості приземного вітру 2 м/с суб’єкт господарської діяльності може попасти в зону радіаційної небезпеки “М” (для РВПК-ЮОО: довжина -249 км, ширина – 62 км; для ВВЕР-1000: довжина – 338 км, ширина – 83 км) і маловірогідно у зону “А”. 5. Аварії з викидом (загрозою викиду) біологічно не-безпечних речовин на підприємствах мікробіологічної промисловості та в науково-дослідних закладах, що розташовані па території міста (району, області), можуть в окремих випадках заціпити суб’єкт господарської діяльності. 6. Несподіване обвалення споруд (будинків) можливе на території суб’єкта господарської діяльності, в першу чергу цс споруди господарсько-складської зони та інші, знос основних фондів яких – більше 70 %. 7. Аварії на електроенергетичних системах можуть призвести до тривалої перерви електропостачання суб’єкта господарської діяльності і припинення виробничої (іншої) діяльності на тривалий час. 8. Аварії на комунальних системах життєзабез-печення можуть призвести до часткового або тривалого припинення виробничої (іншої) діяльності. 9. Аварії на очисних спорудах міста (населеного пунк-ту) в промислових підприємств з масовим викидом неочищених газів можуть частково призвести до припинення виробничої діяльності суб’єкта господарської діяльності. 10. Гідродинамічні аварії внаслідок прориву гребель водосховищ з виникненням хвилі прориву і зон катастрофічного затоплення. 1.2. Надзвичайні ситуації природного, екологічного та соціально-політичного характеру Надзвичайні ситуації природного, екологічного та соціально-політичного характеру можуть призвести до часткового порушення господарської (іншої) діяльності суб’єкта господарської діяльності. Найбільшу небезпеку складають метеорологічні (сильний вітер, дощ, налипання мокрого снігу, ожеледь, сильний мороз, повені) і геологічні (землетруси, зсуви, обвали, провали) та інші надзвичайні явища, пожежі в природних екосистемах, інфекційна захворюваність людей, надзвичайні ситуації екологічного харак-теру і аварії на арсеналах, складах боєприпасів та на інших об’єк-тах військового призначення, які розташовані поруч з об’єктом.
1.3. Висновки та обставини, які впливають на організацію і проведення заходів цивільної оборони суб’єктом господарської діяльності 1. Найнебезпечнішими надзвичайними ситуаціями для функціонування суб’єкта господарської діяльності є: надзвичайні ситуації техногенного характеру (особливо аварії та катастрофи на об’єктах енергетики; транспорту; хімічно, пожежо і вибухонебезпечних підприємствах; великі пожежі з вибухами; аварії з викидами радіоактивна, хімічно і біологічно небезпечних речовин; прориву гребель водосховищ з виникненням зони катастрофічного затоплення та інші); геофізичні, геологічні, метеорогічні та гідрологічні небезпечні явища; надзвичайні ситуації екологічного характеру. 2. На захист працівників суб’єкта господарської діяльності та його стале функціонування в умовах надзвичайних ситуацій може впливати: недостатня забезпеченість працівників суб’єкта господарської діяльності засобами колективного та індивідуального захисту; значний (в окремих об’єктів) знос основних фондів (до 60-90 %); недостатній розвиток системи оповіщення суб’єктів господарської діяльності і територій в умовах надзвичайних ситуацій; недостатня підготовка і забезпеченість формувань цивільної оборони до дій в умовах надзвичайних ситуацій; недостатність резерву матеріально-технічних засобів, які призна-чені для використання при проведенні аварійно-рятувальних та відновлювальних робіт; недостатня законодавча і нормативна база з питань цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій; слабка взаємодія територіальних і галузевих органів управління з питань цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій.
1.4. Приведення в готовність органів управління суб’єкта господарської діяльності При загрозі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного, соціально-політичного та екологічного характеру (за інформацією МНС України, Гідромету України, міністерств, відомств, територіальних органів управління з питань НС та ЦЗН або інших джерел інформації) приводяться у готовність органи управління і сили ЦО суб’єкта господарювання залежно від масштабів і розмірів можливих НС: адміністрація об’єкту і штаб ЦО та з НС (у робочий час до 10-15 хв., у неробочий час від 1,5 до 3 год.); управління, відділи і служби адміністрації (у робочий час до 10-15 хв., у неробочий час від 1,5 до 3 год.). Органи управління ЦО та з НС суб’єкту господарської діяльності приводяться у готовність рішенням НЦО об’єкта або рішенням вищих органів управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення (відомчих органів управління). Дії начальників та органів управління ЦО та з НС визначають-ся у календарних планах заходів цивільної оборони за кожною гру-пою (окремою аварією, катастрофою) однотипних надзвичайних си-туацій залежно від масштабів і розмірів зон (осередків) ураження. 1.5. Порядок та організація виконання основних заходів ЦО При загрозі виникнення НС техногенного, природного, соціально-політичного та екологічного характеру основні заходи ЦО та з НС спрямовуються на захист працівників і службовців та зниження можливих матеріальних втрат. Основні заходи сплановані за видами надзвичайних ситуацій, що можуть виникнути у суб’єкта господарської діяльності. У першу чергу виконуються ті заходи, які дадуть найбільшу ефективність щодо забезпечення захисту працівників і службовців від можливих наслідків аварій, катастроф та стихійного лиха, а також дадуть змогу зменшити матеріальні збитки. При отриманні інформації про загрозу виникнення надзвичайної ситуації в усіх органах управління ЦО та з HС організовується виконання наступних заходів: цілодобове чергування керівного складу; уточнення порядку оповіщення і збору всього персоналу у робочий та неробочий час, доведення до усіх співпрацівників порядку дій при виникненні НС; збір та уточнення інформації про обставини, що створилися у районі аварії, катастрофи або стихійного лиха; оцінка можливого розвитку ситуації, впливу її на функціонування об’єкта; розробка позачергових заходів щодо підвищення стійкості роботи об’єкта в цих умовах та організація їх виконання; посилення контролю щодо стійкості роботи технологічного і диспетчерського зв’язку, всіх ланок управління, перевірка технічного стану та приведення у готовність резервних каналів зв’язку; систематичне отримання від органів управління та чергових змін (диспетчерів) потенційно небезпечних об’єктів інформації про обставини і характер (масштаби) можливих аварій і катастроф; формування і підготовка до роботи груп фахівців для здійснення розвідки можливих осередків аварій, катастроф та небезпечних зон; уточнення районів (місць) проведення розвідки і порядку взаємодії з територіальними (районними) відділами з НС та ЦЗН; підготовка текстів повідомлень про порядок дій працюючого персоналу, службовців (населення) при виникненні надзвичайних ситуацій; приведення в готовність захисних споруд, розгортання і підготовка до роботи пунктів видачі засобів індивідуального захисту із запасів об’єкту, уточнення розрахунків на їх видачу; проведення евакоорганами об’єкту разом з відділами з НС та ЦЗН району (міста обласного підпорядкування) уточнення порядку і районів евакуації працівників і службовців у безпечні місця; уточнення розрахунків на розподіл транспорту для перевезення у район можливого виникнення НС сил і засобів для проведення аварійно-рятувальних робіт, а також для евакуації потерпілих, вивозу матеріальних та інших цінностей; перевірка працездатності і приведення у готовність усіх протипожежних засобів; перевірка наявності резервних запасів матеріально-технічних засобів та вжиття заходів щодо доведення їх до встановлених норм. Всі основні заходи цивільної оборони щодо дій органів управління, сил, робітників і службовців суб’єкта господарської діяльності відображаються у календарному плані, який корегу-ється щорічно.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОГ ЛІТЕРАТУРИ Атамашок В. Г., Ширшев Л. Г., Акимов Н. И. Гражданская оборона. Учебник для вузов. – М.: Высшая школа, 1986. Владимиров В.А., Михеев О.С., Хмель С.И. и др. Методика выявления и оценки рациональной обстановки при разрушениях (авариях) атомных электростанций. – М., 1989. Губський А. І. Цивільна оборона. – К., 1995. Демвденко Г.П., Кузьменко Э.П. и др. Защита объектов народного хозяйства от оружия масового поражения. Справочник. – К., 1989. Деміденко Г.П., Захист об’є ктів народного господарства від зброї масового ураження. – К., 1996. Депутат О. П., Коваленко І. В., Мужик І. С. Цивільна оборона/ За редакцією B.C. Франка. Підручник. 2-ге вид., доп. – Львів: Афіша, 2001. Дія населення в надзвичайних ситуаціях. РІД ЦО і НС. – К., 1997. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів стронцію і цезію у продуктах харчування (ДР-97). МОЗ України. – К., 1997. Загальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій техногенного походження. / Наукові керівники: член-кореспондент HАН України С.І.Дорогунцов і генерал-лейтенант В.Ф. Гречанінов. – К.: НАНУ, 1995. Леігович Г.Г. Довідник з цивільної оборони. – К., 1999. Методика прогнозирования масштабов заражения сильнодействующими ядовитыми веществами при авариях (разрушениях) на химически опасных объектах и транспорте (РД 52.04.253-90): М.: Росгидромет, 1991. Мігович Г.Г., Рабчук О.Г. Сильнодіючі отруйні речовини. -К., 1999. Організація проведення рятувальних робіт при стихійних лихах, аваріях і катастрофах. – М., 1990. Попередження надзвичайних ситуацій / Під редакцією генерал-лейтенанта В.Ф. Гречанінова. – К., 1997. Справочник по гражданской обороне. Кол. авторов. – M.; Воеииздат, 1978. Справочные данные о чрезвычайных ситуациях техногенного, природного и экологического характера. В 3-х частях. – М., 1990. Управление граждпнской обороной / Под ред. АЛ. Безлтосова. – М.: Воениздат, 1986. Чорнобильська аварія. Події. Факти. Цифри / Під керівництвом генерал-лейтенанта М. С. Бондарчука. Штаб ЦО України. -К., 1990.