РЕФЕРАТ з екологічного права України Органи спеціального державного управління В ГАЛУЗІ ЕКОЛОГІЇ План 1. Органи надвідомчого управління і контролю в галузі екології 2. Органи спеціального поресурсового управління 3. Органи спеціалізованого функціонального управління 4. Органи спеціалізованого галузевого управління ОРГАНИ СПЕЦІАЛЬНОГО ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ЕКОЛОГІЇ Управління в галузі екології – внутрішня структура, сукупність елементів, що реалізують державну політику в галузі екології , здійснюють певні функції. Управління в галузі екології – це врегульовані правовими нормами суспільні відносини , в яких реалізується діяльність державних органів , органів самоврядування, громадських об’єднань, що спрямована на забезпечення ефективного використання природних ресурсів, охорони довкілля і екологічної безпеки юридичними і фізичними особами , шляхом гарантування дотримання екологічного законодавства та попередження правопорушень у цій галузі. Органи спеціального державного управління – спеціально уповноважені органи центральної виконавчої влади , що реалізують функції управління в галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища і забезпечення екологічної безпеки. Органи спеціального державного управління поділяються на : А) Органи надвідомчого управління і контролю в галузі екології; Б) Органи спеціального поресурсового управління; В) Органи спеціалізованого функцонального управління; Г) Органи спеціалізованого галузевого управління. Розглянемо кожний з цих видів окремо. ОРГАНИ НАДВІДОМЧОГО КОНТРОЛЮ В ГАЛУЗІ ЕКОЛОГІЇ До таких органів звичайно відносяться Міністерство охорони здоров’я України та Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки. Міністерство охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки. Функції , види діяльності ,організація роботи цього органу регулюється Положенням про Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, затвердженому Указом Президента України від 10 лютого 1995р. №120/95. Згідно з цим положенням, Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України (Мінекобезпеки України) є централь-ним органом державної виконавчої влади, підвідомчим Кабінету Міністрів України. Міністерство реалізує державну політику в галузі охорони навко-лишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, захисту населення та навколиш-нього природного середовища від негативного впливу господарської ціяльності шляхом регулювання екологічної, ядерної та радіаційної безпеки на об’єктах усіх форм власності.. У межах своїх повноважень Міністерство організовує виконання актів законодавства України і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією. Міністерство узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє і вносить на розгляд Президентові України, Кабінету Міністрів України пропо-зиції щодо вдосконалення законодавства. Основними завданнями Мінекобезпеки України є: проведення державної екологічної, науково-технічної та еко-номічної політики, спрямованої на збереження та відтворення без-печного для існування живої та неживої природи навколишнього се-редовища, забезпечення безпеки функціонування та розвитку ядер-ного комплексу в мирних цілях, захист життя і здоров’я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення стійкого соціально-економічно-го розвитку та гармонійної взаємодії суспільства і природи, захист екологічних інтересів України державний контроль за додержанням вимог законодавства з пи-тань охорони навколишнього природного середовища, ядерної та радіаційної безпеки; ведення державного обліку ядерних матеріалів і контроль за їх зберіганням, транспортуванням і використанням; здійснення нормативно-правового регулювання щодо викори-стання природних ресурсів, встановлення критеріїв і норм збережен-ня екологічної, ядерної та радіаційної безпеки; організація проведення державної екологічної експертизи; оцінка безпеки експлуатації об’єктів ядерної енергії (приладів, устаткування, виробництв, підприємств, складів і сховищ, що містять ядерні матеріали, радіоактивні речовини та джерела іонізую-чих випромінювань) і транспортних засобів, які залучаються до їх перевезення, та об’єктів, що проектуються або споруджуються; обгрунтування доцільності розроблення державних і регіональ-них екологічних програм за результатами вивчення і дослідження стану навколишнього природного середовища України чи окремих регіональних проблем природокористування; інформування Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України та громадян України про екологічний стан, включаючи стан екологічної безпеки об’єктів ядерної енергії та інших техногенних об’єктів; здійснення міжнародного співробітництва з питань екології, без-печного використання ядерної енергії та радіаційних технологій, ор-ганізація виконання зобов’язань, що випливають з міжнародних до-говорів України з цих питань. Мінекобезпеки України відповідно до покладених на нього за-вдань: 1) здійснює комплексне управління та регулювання в галузі охо-рони навколишнього природного середовища, раціонального вико-ристання і відтворення природних ресурсів, забезпечення регулю-вання екологічної, ядерної та радіаційної безпеки; 2) координує діяльність центральних органів державної виконав-чої влади, підприємств, установ і організацій у галузі охорони на-вколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної, ядерної та радіаційної безпеки; 3) здійснює державний контроль: за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і під-земних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тва-ринного світу, морського середовища і природних ресурсів тери-торіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об’єктів природ-но-заповідного фонду України; додержанням норм і правил екологічної, ядерної і радіаційної без-пеки об’єктів ядерної енергії; додержанням правил зберігання, транспортування, застосування та поховання токсичних, радіоактивних та інших особливо небез-печних речовин і матеріалів, засобів захисту рослин і мінеральних добрив, промислових і побутових відходів; 4) організовує перевірки підприємств, установ і організацій щодо додержання ними норм і правил екологічної безпеки; 5) здійснює екологічний контроль у пунктах пропуску через Дер-жавний кордон України, виконує функції компетентного органу Ук-раїни у справах перевезення ядерних та радіоактивних матеріалів; 6) організовує роботу національної системи обліку ядерного ма-теріалу та контролю за ним, забезпечує координацію заходів, пов’я-заних із реалізацією Угоди міх Україною і Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ) про застосування гарантій до всього ядерного матеріалу в мирній ядерній діяльності України, включаючи підготовку необхідної для нього інформації; 7) установлює норми і правила, бере участь у розробленні стан-дартів щодо регулювання використання природних ресурсів, охоро-ни навколишнього природного середовища від забруднення та іншого шкідливого впливу, забезпечення екологічної безпеки, виз-начає критерії, затверджує норми і правила з ядерної та радіаційної безпеки, транспортування і зберігання ядерних матеріалів і радіоак-тивних речовин, поводження з відходами, фізичного захисту ядер-них матеріалів, конструювання та експлуатації обладнання атомних станцій та джерел іонізуючих випромінювань; 8) погоджує проекти нормативних актів, які розробляють інші спеціально уповноважені органи державної виконавчої влади, з пи-тань охорони навколишнього природного середовища, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної, ядерної та радіаційної безпеки; 9) визначає разом з іншими заінтересованими центральними ор-ганами державної виконавчої влади напрями щодо формування еко-логічних розділів державного бюджету і державної програми еконо-мічного та соціального розвитку, здійснює контроль за їх виконан-ням, вносить відповідні пропозиції щодо використання місцевих по-забюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища; 10) організовує розроблення, реалізацію та контроль за виконан-ням екологічних програм та програм забезпечення екологічної, ядерної та радіаційної безпеки в Україні; 11) бере участь у формуванні державного контракту на споруд-ження природоохоронних об’єктів, координує пов’язану з виконан-ням цього контракту діяльність підприємств, установ і організацій; 12) розробляє і запроваджує в установленому порядку еко-номічний механізм природокористування і охорони навколишнього природного середовища; організовує розроблення і впровадження заходів економічного стимулювання охорони навколишнього при-родного середовища, раціонального використання і відтворення при-родних ресурсів, забезпечення належного стану екологічної, ядерної і радіаційної безпеки; 13) видає у передбачених законодавством випадках дозволи (лі-цензії) на здійснення діяльності в галузі охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки і спеціальне використан-ня природних ресурсів та перевіряє виконання підприємствами, ус-тановами та організаціями умов цих дозволів (ліцензій), додержання норм і правил екологічної, ядерної та радіаційної безпеки; 14) установлює порядок видачі та видає окремим особам, які пра-цюють на об’єктах ядерної енергії, дозволи на право управління цими об’єктами і важливими для їхньої безпеки технологічними процесами; 15) затверджує ліміти викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, поховання (складування) відхо-дів промислового, сільськогосподарського, будівельного й інших ви-робництв, інших видів шкідливого впливу, коли це призводить до забруднення природних ресурсів загальнодержавного значення, те-риторій інших областей; 16) затверджує або погоджує в порядку, що визначає Кабінет Мі-ністрів України, ліміти на використання природних ресурсів загаль-нодержавного значення; 17) організовує моніторинг навколишнього природного середови-ща, створює і забезпечує діяльність державної екологічної інфор-маційної системи, здійснює спостереження за наслідками забруднення навколишнього природного середовища; 18) готує висновки на доповіді (звіти) керівників експлуатуючих організацій про стан безпеки об’єктів ядерної енергії, встановлює періодичність подання цих доповідей (звітів); 19) організовує роботу, пов’язану з вивченням стану та прогно-зуванням наслідків забруднення навколишнього природного середо-вища, забезпечує повне та об’єктивне інформування населення про екологічний стан, у тому числі й об’єктів ядерної енергії та прилег-лих до них територій; 20) організовує проведення чи безпосередньо здійснює державну екологічну експертизу проектів, схем розвитку і розміщення про-дуктивних сил, розвитку галузей народного господарства, проектів на будівництво, реконструкцію підприємств та інших об’єктів, які підлягають державній екологічній експертизі, дає оцінку безпеки ядерних установок і джерел іонізуючих випромінювань; 21) визначає вимоги щодо забезпечення якості усіх видів та етапів діяльності з використанням ядерної енергії, включаючи вибір місця розташування, проектування, обгрунтування безпеки, спорудження, введення в експлуатацію та виведення з неї об’єктів ядерної енергії, підготовку персоналу, поставку обладнання та надання послуг; здійснює нагляд за додержанням цих вимог експлуатуючою організацією; 22) здійснює нагляд за розробленням та проведенням заходів, спрямованих на запобігання аваріям на об’єктах ядерної енергії, го-товністю експлуатуючих організацій по ліквідації наслідків аварій; 23) установлює порядок обліку та реєстрації об’єктів ядерної енергії, систем і устаткування, важливих для безпеки експлуатації цих об’єктів; здійснює державне управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду, забезпечує розвиток заповідної справи, функціонування природних та біосферних за-повідників, національних природних парків та інших об’єктів при-родно-заповідного фонду, які належать до сфери управління Міністерства, розроблення та реалізацію заходів, спрямованих на збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, веденняЧервоної книги України 25) готує щорічно разом з іншими органами державної виконав-чої влади Національну доповідь про стан навколишнього природного середовища; 26) сприяє екологічній освіті та екологічному вихованню грома-дян, здійснює співробітництво з природоохоронними об’єднаннями громадян, затверджує положення про громадський контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища; 27) здійснює міжнародне співробітництво в галузі охорони навко-лишнього природного середовища, раціональне використання і від-творення природних ресурсів, забезпечення екологічної, ядерної та радіаційної безпеки; 28) представляє інтереси України в МАГАТЕ, координує діяль-ність щодо забезпечення міжнародного режиму безпечного викори-стання ядерної енергії; 29) виконує функції національного координатора в інформацій-ній системі МАГАТЕ щодо подій на атомних електростанціях відпо-відно до міжнародної системи оцінки тяжкості таких подій; 30) забезпечує виконання зобов’язань, що випливають із участі України у програмі 00Н з охорони навколишнього природного сере-довища (ЮНЕП), Комісії стабільного розвитку 00Н, інших міжна-родних організаціях та програмах з питань екології, здійснює конт-роль за виконанням міжнародних конвенцій та угод з цих питань; 31) здійснює у межах, визначених законодавством України, функції з управління майном підприємств, установ і організацій, що перебувають у загальнодержавній власності і належать до сфери уп-равління Міністерства; 32) розробляє і подає Мінфіну України з необхідними розрахун-ками і обгрунтуваннями проекти бюджету органів Мінекобезпеки України, здійснює контроль за цільовим використанням бюджетних асигнувань, складає і подає в установленому порядку звітність; 33) здійснює інші функції, що випливають з покладених на нього завдань. З метою організації та здійснення державного контролю у га-лузі охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної, ядерної та радіаційної безпеки у Міністерстві діють Державна екологічна інспекція та Головна державна інспекція з на-гляду за ядерною безпекою. Положення про ці інспекції затверджує Кабінет Міністрів України. У структурі центрального апарату Мінекобезпеки України утво-рюється Адміністрація ядерного регулювання, яка здійснює функції органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. По-ложення про неї затверджує Міністр. Для забезпечення державного управління територіями та об’єк-тами природно-заповідного фонду, реалізації Програми перспектив-ного розвитку заповідної справи в Україні у Міністерстві діє Головне управління національних природних парків і заповідної справи. Положення про Головне управління затверджує Кабінет Міністрів України. Мінекобезпеки України є юридичною особою, має самостій-ний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням. Міністерство охорони здоров’я України Діяльність цього органу надвідомчого управління в галузі екології регулюється Положенням про Міністерство охорони здоров’я ( затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1992 р.) Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) є центральним органом державної виконавчої влади, підвідомчим Кабінету Міністрів України. Міністерство реалізує державну політику в галузі охорони здо-ров’я, координує діяльність національної служби охорони здоров’я по збереженню і зміцненню здоров’я громадян на основі розвитку профілактики захворювань і формування здорового способу життя, організації висококваліфікованої медичної допомоги населенню. У межах своєї компетенції Міністерство організує виконання актів законо-давства України і здійснює систематичний контроль за їх виконан-ням. МОЗ узагальнює практику застосування законодавства з питань, що входять до його компетенції, розробляє пропозиції щодо його удосконалення і вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України. МОЗ відповідно до покладених на нього завдань: 1. забезпечує реалізацію державної політики щодо охорони здо-ров’я, розробляє проекти відповідних державних програм на перс-пективу, вносить до Кабінету Міністрів України пропозиції про їх фінансове забезпечення; 2. організовує вивчення впливу навколишнього природного сере-довища на здоров’я людини, розробляє заходи, спрямовані на недо-пущення шкідливого впливу факторів навколишнього середовища на здоров’я людини, бере участь у визначенні напрямів та прове-денні разом з іншими центральними органами державної виконавчої влади України, Радою Міністрів Республіки Крим, обласними. Київ-ською та Севастопольською міськими державними адміністраціями роботи з метою запобігання хворобам, зниження захворюваності, інвалідності та смертності; 3. погоджує стандарти, технічні умови, іншу нормативно-технічну документацію на харчові продукти, питну воду, нові хімічні речовини, промислові вироби, полімерні і синтетичні ма-теріали, а також введення нових технологічних процесів, устатку-вання, приладів, які можуть шкідливо впливати на здоров’я; дає дозвіл на застосування нових хімічних речовин, засобів і методів для виробництва і обробки продуктів харчування, а також використання стимуляторів росту рослин і тварин, хімічних засобів захисту рос-лин; 4. вносить пропозиції щодо заборони або тимчасового припинен-ня експлуатації діючих об’єктів, які можуть завдати шкоди здоров’ю людей викидами, відходами або покидьками, а також будівництва об’єктів у разі відхилення від затверджених проектів, порушення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних норм і правил; погоджує відведення земельних ділянок під будівництво і проекти розміщення, будівництва, реконструкції, технічного переобладнан-ня підприємств, будівель, споруд. ОРГАНИ СПЕЦІАЛЬНОГО ПОРЕСУРСОВОГО УПРАВЛІННЯ До таких органів відносяться: Держкомзем, Держкомгеології, Держводгосп, Держкомлісгосп, Держрибгосп, Держкомгідромет, Державний комітет України по нагляду з охорони праці. Кожен зних «завідує» окремими природними ресурсами , здійснює управління і нагляд в чітко визначеній області правовідносин в галузі екології. Розглянемо окремі з цих органів. Державний комітет України по геології і використанню надр Правове регулювання діяльності цього комітету здійснюється Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, де-кретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів Ук-раїни, Положенням про Державний комітет України по геології і використанню надр (затв. Постановою Кабміну від 1 квітня 1996р). Державний комітет по геології і використанню надр ( Держкомгеології ) є центральним оганом державної виконавчої влади , підпорядкованим Кабінету Міністрів України. Держкомгеології реалізує державну політику у галузі геології і розвідки надр, сприяє структурній перебудові економіки країни, ор-ганізує і координує проведення робіт з геологічного вивчення і ви-користання надр. . Основними завданнями Держкомгеології є: організація планомірного геологічного вивчення надр, визначен-ня потреб народного господарства в мінеральній сировині та послу-гах, пов’язаних з вивченням та використанням надр; здійснення єдиної науково-технічної політики у галузі геології і розвідки надр на основі державних комплексних цільових програм, міжгалузевих і гаолузевих планів, проектів, відповідних норм і правил. облік розвіданих родовищ корисних копалин та приймання ре-зультатів геологічних досліджень, створення державного фонду родовищ корисних копалин і разом з Держнаглядохоронпраці — державного фонду надр; складання державного балансу запасів корисних копалин, комп-лектування та розпорядження геологічною інформацією; державний контроль за повнотою та якістю геологічного вивчен-ня надр; організація і забезпечення наукових досліджень у сфері геоло-гічного вивчення і використання надр та розвиток зовнішніх науко-во-технічних зв’язків. Держкомгеології відповідно до покладених на нього завдань: 1) розробляє на основі державних програм цільові програми пер-спективного розвитку геологорозвідувальних і галузевих науково-дослідних робіт та геологорозвідувальної техніки, визначає заходи щодо їх виконання; здійснює функції державного замовника на проведення геоло-горозвідувальних робіт; прогнозує та визначає разом з іншими органами державної виконавчої влади потреби суспільного виробництва в мінерально-си-ровинних і паливно-енергетичних ресурсах, геологічних послугах; організує і координує планомірне геологічне, геофізичне, гео-хімічне, гідрогеологічне, інженерно-геологічне, еколого-геологічне, космоаерогеологічне вивчення та відповідне картографування тери-торії України; реалізує державну стратегію розвитку галузі; регулює за допомогою економічних важелів роботу підпри-ємств, установ і організацій, що належать до сфери його управління; веде державний облік родовищ, запасів і проявів корисних здійснює контроль за дотриманням методик робіт з геологіч-ного вивчення надр, що виконуються підприємствами і органі-заціями незалежно від форм власності; організує перевірку обгрунтованості, ефективності та якості проектних рішень гірнодобувних підприємств щодо використання розвіданих запасів родовищ корисних копалин; розробляє методичні прийоми та правила проведення пошу-ків, розвідки та оцінки запасів родовищ і прогнозних ресурсів ко-рисних копалин; готує разом з Мінекономіки та Мінфіном пропозиції про включення корисних копалин до переліків корисних копалин за-гальнодержавного та місцевого значення; бере участь у підготовці пропозицій щодо встановлення квот на видобуток окремих видів корисних копалин; розробляє і затверджує нормативні документи з планування, фінансування, проектування і визначення кошторисної вартості ге-ологорозвідувальних робіт, які є обов’язковими для всіх підприємств, що виконують геологорозвідувальні роботи за рахунок державного бюджету; організує та проводить у випадках, передбачених законодав-ством, конкурси (тендери) з надання надр у користування; бере участь у передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння; здійснює спостереження за підземними водами з оцінкою їх ресурсів, за ендогенними та екзогенними процесами, проводить дер-жавне еколого-геологічне картографування території України для оцінки стану геологічного середовища та його змін під впливом гос-подарської діяльності; бере участь у розробленні та реалізації міжвідомчих програм геологічних та еколого-геологічних досліджень, підготовці необхід-них даних для прогнозування землетрусів, вивченні небезпечних геологічних процесів; готує пропозиції щодо створення нових виробництв і лік-відації застарілих, діяльність яких пов’язана з проведенням геоло-горозвідувальних робіт та розробкою родовищ корисних копалин, координує та погоджує їх із заінтересованими центральними та місцевими органами державної виконавчої влади; складає макроекономічні та міжгалузеві баланси; вносить у встановленому порядку пропозиції щодо змін умов функціонування галузі, зокрема стосовно оподаткування, одержан-ня пільгових кредитів, визначення особливостей приватизації та де-монополізації підприємств; бере участь у формуванні та реалізації антимонопольної полі-тики, як у цілому, так і за відповідними напрямами (демонополі-зація економіки, розвиток конкуренції, антимонопольне регулюван-ня, застосування антимонопольного законодавства); контролює дотримання екологічних вимог у виробництві та умов праці на підприємствах, що виконують геологорозвідувальні роботи; готує пропозиції та матеріали до переговорів про укладання галузевої угоди і здійснює нагляд за її виконанням; здійснює в межах повноважень, визначених законодавством, функції з управління майном підприємств, що належать до сфери управління Комітету; організує розробку родовищ корисних копалин розвідуваль-но-експлуатаційними підприємствами, включаючи дослідно-про-мислову експлуатацію; забезпечує в межах своєї компетенції реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням у центральному апараті Комітету, на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери його управління; видає матеріали стосовно державних балансів запасів усіх видів корисних копалин, огляди і збірники “Мінеральні ресурси Ук-раїни”, інші методичні матеріали; Комітет у разі потреби видає разом з іншими центральними і місцевими органами державної виконавчої влади, органами місце-вого самоврядування та представницькими органами спільні акти, створює разом з обласними державними адміністраціями геологічні підрозділи для раціонального вивчення надр і використання корис-них копалин, які утримуються за рахунок коштів, що виділяються на проведення геологорозвідувальних робіт, і затверджує положення про ці підрозділи. Державний комітет україни по нагляду за охороною праці Державний комітет України по нагляду за охороною праці (Держнаглядохоронпраці) є центральним органом державної вико-навчої влади, підвідомчим Кабінету Міністрів України. Комітет реалізує державну політику в галузі охорони праці, здійснює державниіі нагляд за додержанням законодавчих та іншігх нормативних актів з охорони праці і при користуванні надрами. . Основними завданнями Держнаглядохоронпраці є: комплексне управління охороною праці на державному рівні; здійснення державного нагляду за додержанням у процесі тру-дової діяльності вимог законодавчих та інших нормативних актів щодо безпеки, гігієни праці й виробничого середовища, а також за проведенням робіт по геологічному вивченню надр, їх охороною і використанням, переробкою мінеральної сировини; проведення експертизи проектної документації і видача дозво-лів на введення в експлуатацію нових і реконструйованих підпри-ємств, об’єктів і засобів виробництва: координація науково-дослідних робіт з питань охорони праці і підвищення ефективності державного нагляду за охороною прані! розвиток у встановленому порядку міжнародних зв’язків з пи-тань нагляду та охорони праці. Держнаглядохоронпраці відповідно до покладених на нього завдань: 1) розробляє за участю міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади і профспілок національну програму по-ліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і конт-ролює її виконання; 2) здійснює управління Державним фондом охорони праці; 3) координує роботу міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій та об’єднань підприємств у галузі безпеки, гігієни праці та виробничо-го середовища; 4) організує і здійснює державний нагляд за: додержанням у процесі трудової діяльності вимог законодавчих, міжгалузевих, галузевих та інших нормативних актів щодо охоро-ни праці; відповідністю вимогам нормативних актів про охорону праці ді-ючих технологій, технологічних процесів, машин, механізмів, устат-кування, транспортних засобів і приладів, а також придбаних за кордоном; безпекою і технічним станом будов, споруд, обладнання, інших засобів виробництва; своєчасним забезпеченням працівників спецодягом та іншими за-собами індивідуального захисту і утриманням їх відповідно до чин-них нормативних актів; виготовленням, монтажем, ремонтом, реконструкцією, налагод-женням і експлуатацією машин, механізмів, устаткування, транспорт-них та інших засобів виробництва згідно з вимогами нормативних актів про охорону праці; відповідністю вимогам правил і норм з охорони праці об’єктів виробничого, соціально-культурного та побутового призначення, а також тих, що будуються і реконструюються; виготовленням, транспортуванням, зберіганням, використанням та обліком вибухових матеріалів і виробів на їх основі; повнотою вивчення родовищ корисних копалин і умов їх розроб-ки, умов будівництва та експлуатації підземних споруд, захоронен-ня шкідливих речовин, відходів виробництва, а також правильністю і своєчасністю передачі родовищ корисних копалин для промисло-вого освоєння: додержанням вимог щодо охорони надр при веденні робіт по їх вивченню, встановленні кондицій на мінеральну сировину, роз-робці родовищ твердих, рідких і газоподібних корисних копалин і використанні надр для цілей, не пов’язаних з видобуванням корис-них копалин; забезпеченням раціонального використання мінеральних ресур-сіз при їх переробці, найбільш повним і комплексним вилученням наявних корисних компонентів: проведенням комплексу маркшейдерських і геологічних робіт; роботою служб внутрівідомчого контролю за станом охорони праці, служб охороні! праці та інших структурних підрозділів під-приємств щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці; готовністю воєнізованих та інших професійних аварінно-ряту-вальніїх формувань, аварійно-диспетчерських служб до локалізації и ліквідації аварій. Держнаглядохоронпраці здійснює в межах своєї компетенції державний нагляд на підприємствах, в установах й організаціях не-залежно від форм власності, а також за виробничою діяльністю ок-ремих підприємців, за винятком об’єктів Міністерства оборони. Мі-ністерства внутрішніх справ. Служби безпеки. Прикордонних військ, Національної гвардії і спеціальних виробів, які виготовляються за їх замовленнями. Періодичність обстеження підприємств та об’єктів встановлюєть-ся Комітетом залежно від стану умов праці та потенціальної небез-пеки виробництва; реєструє об’єкти газового комплексу, котельні установки і посудини, що працюють під тиском, трубопроводи для пари і гаря-чої води. підйомні споруди, склади вибухових матеріалів та інші об’єкти, що потребують реєстрації відповідно до чинних норматив-них актів; Проводить: експертизу проектів будівництва (реконструкції, технічного пе. реоснащення) підприємств і виробничих об’єктів, розробок нових-технологій, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працюючих на відповідність їх нормативним актам про охорону праці. Бере участь у прийнятті в експлуатацію виробничих об’єктів;
вибіркову перевірку наявності і виконання проектів ведення робіт по геологічному вивченню надр, розробки родовищ кооисних копалин і будівництва підземних споруд, заходів щодо запобігання і усунення шкідливого впливу гірничих робіт на будинки та спору. ди, а також установленого порядку обліку, стану і руху запасів корисних. копалин, перероблюваної сировини та їх втрат: видає: дозволи на введення нових і реконструйованих об’єктів вироб-ничого та соціально-культурного призначення, а також на початои роботи створених підприємств, виготовлення і передачу у виробни-цтво зразків нових машин, механізмів, устаткування та інших за-собів виробництва, на впровадження нових технологій: виготовлен-ня, випробування, монтаж, ремонт, реконструкцію, налагодження та експлуатацію парових і водогрійних котлів і посудии. що працюють піл тиском, трубопроводів для пари й гарячої води, підйомних спо-руд, устаткування і технологічних об’єктів газового комплексу; свідоцтва на право придбання промислових вибухових матеріалів підприємствами і організаціями, дозволи на проведення підрив-них робіт і виготовлення найпростіших вибухових речовин на місцях робіт: Переглядає, скасовує, припиняє чинність державних між-галузевих і галузевих нормативних актів з охорони праці, а також інші нормативні акти відповідно до своїх повноважень; стандарти, технічні умови та інші норматіївно-технічиі докумен-ти на засоби виробництва і технологічні процеси, що містять ви-моги з охорони праці, а також правила та інструкції стосовно ро-біт по вивченню, використанню і охороні надр, переробці мінераль-ної сировини: норми відбору і втрат корисних копалин на підприємствах, що займаються видобуванням твердих, газоподібних корисних копалин і гідромінеральних ресурсів; заходи щодо захисту здоров’я та життя працівників 1 населення в разі надходження на підприємство нових небезпечних речовин або перевищення допустимих об’ємів їх зберігання; організує разом з Держстандартом проведення сертифікації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів приймає нормативні акти про навчання з питань охоронипраці
забезпечує проведення дослідницької роботи з питань охо-рони праці й підвищення ефективності державного нагляду, коорди-нує і погоджує тематичні плани науково-дослідних робіт; здійснює контроль за реалізацією науково-технічних програм з питань, що входягь до його компетенції; веде інформаційно-роз’яснювальну роботу через пресу, те-лебачення, радіо та інші засоби масової інформації щодо вимог За-кону України «Про охорону праці», про стан аварійності й травма-тизму в суспільному виробництві; розглядає пропозиції і запитії громадян з питань, що вхо-дять до компетенції Комітету; бере участь в міжнародному співробітництві в галузі охо-рони праці та використання надр. вивчає, узагальнює і поширює світовий досвід, організує виконання міжнародних договорів і угод з питань безпеки, гігієни пр