Коли вона плелася в коси —
Чом, скрипко, відвернулась пріч?
Як музику пустила босу
В таку непевну, звабну ніч?
[…]
Візьму собі землі окраєць,
Піду блукати по світах, —
Хай тільки вітер завиває
В моїх розхристаних слідах…
О мамо, тату, як спитають,
Куди ваш син подався з віч —
Скажіть: він музику шукає,
Що босою пішла у ніч.
Музика — почуття прекрасного — живе в серцях людей, мандрує по світу. За нею і ліричний герой рушає на пошуки свого натхнення.