Поетична творчість І.Франка — видатне явище в українській літературі. Вона вражає як обширом та глибиною зображення життя й душі народу, так і своєю високою ідейністю та художньою досконалістю. Простотою і глибиною своєї поезії Франко був найближчий до Шевченка. Як і великий Кобзар, Каменяр говорив саму правду. «В пісні те лише живе, що життя дало», — проголосив письменник на початку своєї літературної діяльності, і його поетичне слово стало виразником громадсько-політичних ідеалів демократичної інтелігенції, зброєю у боротьбі за інтереси трудового народу, своєрідним щоденником життя великого поета.
Найвизначнішою у поетичній спадщині Франка є збірка «З вершин і низин». Вона поклала початок новому етапу в розвитку української літератури. З великою поетичною силою в нових історичних умовах у ній зазвучали революційні, патріотичні і викривальні мотиви, започатковані Тарасом Шевченком. У збірку «З вершин і низин» поет вклав весь жар свого гарячого серця, усю свою пристрасну любов до рідного народу. Ідейне багатство збірки відбиває духовне багатство нашого народу, який устами Франка сказав про себе вагоме слово: і про горє-біду, і про гнів-клекіт, і про надію-сподівання. На сторінках збірки ніби сам народ заговорив про своє нестерпне життя під гнітом експлуататорів, розкрив тайники своєї невичерпної сили й енергії, сміливо став на боротьбу з гнобительським ладом, сповнений віри у неминучу перемогу над ворогом.
Головний герой лірики І.Франка — незламний борець-революціонер.
Згадаймо
його
вірші
«Гримить»,
«Гімн»,
«На
суді», «»Каменярі. Особливо захоплюють своєю могутньою силою рядки з його «Каменярів»:
* Отак ми всі йдемо, в одну громаду скуті * Святою думкою, а молоти в руках. * Нехай прокляті ми і світом позабуті * Ми ломимо скалу, рівняєм правді пути, * І щастя всіх прийде по наших аж кістках.
Девізом цих борців-революціонерів, яких вивів І.Франко у поезії, як і самого поета, були знамениті рядки з його вірша: «Лиш боротись — значить жить…» Мотиви викриття тогочасного ладу прозвучали у збірці « З вершин і низин», яка піднесла українську політичну лірику на новий, вищий щабель Книга відзначається різноманітністю жанрів, високою художньою майстерністю, глибокою народністю, багатством ритміки, інтонацій і мелодики.
Славетний Іван Франко також великий майстер інтимної лірики. Збірка «Зів’яле листя» своєю красою, глибоким почуттям і сердечністю належить до найкращих зразків світової поезії. Збірка вразила мене великою внутрішньою силою ліричного чуття, багатством змісту, мінливістю настроїв і тонкою грою емоцій.
Поезія «Чого являєшся мені у сні» є однією з найкращих у збірці. Ліричний герой із сумом запитує свою долю, чого ввижається йому уві сні образ коханої дівчини і тривожить зранене любов’ю серце. Він щиро кохає свою милу, хоч вона й згордувала ним. Довга розлука посилила в його серці пекучий біль, але не погасила вірного кохання. Свою безнадійну любов, страждання й журбу переливає він у сумні пісні:
* В житті ти мною згордувала, * Моє ти серце надірвала, * Із нього визвала одні * Оті ридання голосні — Пісні
Рядки цієї поезії, цієї сердечної сповіді Франкової душі кожен раз зачаровують і хвилюють мене. А які ніжні почуття, який трепет серця збуджують такі прекрасні поезії, як «Я не тебе люблю», «Червона калина, чого в лузі гнешся?» Як тонко, як ніжно і поетично оспіваз поет красу коханої дівчини, невгасиму любов до неї:
* Я понесу тебе в душі на дні * Облиту чаром свіжості й любові * Твою красу я переллю в пісні, * Огонь очей в дзвінкії хвилі мови, * Коралі уст у ритми голосні…
Так, І.Франко — геніальний поет. Я бачу його поряд з найвидатнішими світовими майстрами поетичного слова. Читання віршів великого Каменяра — це завжди насолода, це урочисто-святковий настрій, це хвилини духовного зростання і самовдосконалення, прилучення до чарівної краси, „ до всемогутньої поезії, яка виховує в нас палку любов до рідного краю, повагу до інших народів, допомагає нам жити, боротись, творити добро і красу.