I. “Бiльше працював, нiж жив”. (Борис Грiнченко Ї письменник, надiлений рiзнобiчним талантом. Поет, прозаiк, драматург, критик, мовознавець, орга нiзатор видавничоi справи. Ще в юнi роки вiн пробував сили у рiзних жан рах, а своєю невтомнiстю i непосидющiстю часом перевершував найпрацьовитiших украiнських лiтераторiв. Про характер власноi поетичноi творчостi сам Б. Грiнченко писав: “Я нiколи не належав до тих поетiв, що ввесь свiй час можуть оддавати пiснi… Моя пiсня
Ї то мiй робiтницький одпочинок i моя робiтницька молитва-надiя”.)
II. Тематичне розмаiття лiричних творiв. 1. Марнiсть надiй на швидке визволення. (Глибоким смутком пройнятий вiрш “Доки?” Такий настрiй викликаний трагiчним становищем украiнського на роду. У листах письменника до Христi Алчевськоi постає картина беззаконня i свавiлля, знущання з селян. Про тяжке життя йдеться i в поезii: I так на свiтi живемо, На плечах лихо несемо. I доки будемо так жить? Нiхто не скаже Ї все мовчить!) 2. Шлях до нацiонального вiдродження. (Б. Грiнченко усе життя працював на благо свого народу, свого краю. I працю вiн вбачає єдиним способом вирватися з неволi, здобути щастя i незалежнiсть. У поезii “До працi” автор закликає:
Праця єдина нам шлях уторує, Довгий той шлях i важкий, Що аж до щастя i долi прямує: Нумо до працi мерщiй!) 3. Пейзажнi та iнтимнi мотиви у поезiях Б. Грiнченка. (Б. Грiнченко захоплю вався прекрасними пейзажами рiдного краю. Свiтлим почуттям живе лiрич ний герой поезii “Пiд вербами”. Вiн зачарований чудовим краєвидом: Верби старi похилилися там, В хвилях купаються вiти; Сонячним пишним промiнням з небес Рiчка й дерева облитi. Серце лiричного героя вiдчуває радiсть, тому що прийшло кохання:
Дiвчино! Хто вже побачив тебе, Той не здола не кохати!) III. Значення творчого доробку поета. (Б. Грiнченко збагатив украiнську лiте ратуру численними вiршами. Особливо цiнними є збiрки його поезiй “Пiд хмарним небом”, “Пiснi та думи”. Тяжких випробувань зазнав письменник, не щастило i його творам. За часiв культу особи Сталiна вони були забороне нi, а iм’я Б. Грiнченка згадувалося лише в негативному планi. I тiльки у 60-х роках XX столiття твори письменника повернулися до нас.)