Медичне забезпечення МСП у різних видах бою

“Медичне забезпечення МСП у різних видах бою”

НАВЧАЛЬНА МЕТА: Ознайомити студентів з послідовністю роботи начальника медичної служби полку по відпрацюванню рішень у підготовчому періоді перед боєм та під час бойових дій. Поглибити знання студентів штатної організації і оснащення медичної служби мотострілецького полку. Прищепити навички по оцінці обстановки , прийняттю рішень за начальника медичної служби полку по організації медичного забезпечення МСП у різних видах бою. Тренувати студентів у відпрацюванні та оформленні плану медичного забезпечення МСП у різних видах бою. Придбати навички у постановці завдань підлеглим та керуванні медичною службою під час бойових дій. Ознайомити студентів з основами локалізації наслідків застосування противником ЗМУ під час бою. Вивчити основи керування медичною службою полку у ході бойових дій. ЛІТЕРАТУРА: “Військово-медична підготовка” для студентів медичних інститутів. Вид. Медицина,1983р. під. ред. Ф.І.Комарова. Руководство по медицинскому обеспечению боевых действий Сухопутных войск (соединение, часть подразделение).М. 1984г. Наставление по защите войск от ОМП. Воениздат 1969г. Боевой устав Сухопутных войск , гл. 11 Воениздат 1982 г. “Ядерное оружие” . Пособие для офицеров, М. 1969г. Методика оценки радиационной и химической обстановки по данным разведки. Воениздат 1967г. Методичний посібник і лекції з тем №№ 7,8,9,10,11. МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: Склейка топографічних карт на кожного студента. Набір кольорових олівців, командирська лінійка, циркулі-вимірювачі. Навчальне завдання на кожних 2 студентів. Таблиці, схеми. ПОСЛІДОВНІСТЬ РОБОТИ НАЧАЛЬНИКА МЕДИЧНОЇ СЛУЖБИ ПОЛКУ З ПЛАНУВАННЯ МЕДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МАЙБУТНЬОГО БОЮ отримання розпоряджень від командира полку і начальника медичної служби дивізії, з’ясування завдання медичної служби, розрахунок часу, віддача попередніх розпоряджень для медичної служби, організація та проведення медичної розвідки (рекогносцировка), оцінка обстановки ,проведення розрахунків, підготовка пропозицій по медичному забезпеченню бою і доповідь про них командиру полку, заслуховування рішень командира полку, опрацювання матеріалів для наказу по тилу і для плану тилового забезпечення, узгодження питань з іншими начальниками служб полку, оформлення та планування мед. забезпечення, надання завдань підлеглим, контроль виконань та допомога виконавцям. 1. РОЗПОРЯДЖЕННЯ, ЯКІ ОТРИМУЄ НАЧАЛЬНИК МЕДИЧНОЇ СЛУЖБИ ПОЛКУ ПРИ ПІДГОТОВЦІ РІШЕНЬ З МЕДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: Від командира полку: Склад, угрупування, резерв та бойові дії противника. Бойове завдання полку, план дій і порядок застосування ЗМУ. Завдання сусідів та розмежувальна лінія між ними. Придані та підтримуючі формування та підрозділи. Заходи по захисту від ЗМУ. Час підготовки полку до бойових дій. Організація тилу та зв’язку. Час доповіді пропозицій по медичному забезпеченню полку. Від начальника медичної служби дивізії : Час і місце розгортання ОМБ (ОМЗ). Рубежі розгортання МПП. Об’єм медичної допомоги в МПП. Про посилення медичної служби полку силами і майном (о/с, транспортом). Про організацію взаємодії з медичною службою підтримуючих частин. Заходи по ліквідації наслідків у вогнищах масового ураження. Санітарно-епідемічний стан військ противника. Порядок проведення санітарно – епідемічних заходів. Організація зв’язку і термін подання донесень. Порядок постачання медичним майном. 2. З’ЯСУВАННЯ ЗАВДАННЯ НАЧАЛЬНИКОМ МЕДИЧНОЇ СЛУЖБИ ПОЛКУ. Завдання мед. служби в наступному бою визначається: бойовим завданням частини, виниклими умовами тактичної ,тилової, медичної обстановки , вказівками вищого начальника мед. служби. Вирішальними умовами обстановки можуть бути: глибина завдання, темп, спосіб і ширина смуги наступу, порядок застосування ЗМУ нашим керівництвом в смузі наступу полку, можливості противника по застосуванню ЗМУ (найбільш вірогідний час, рубежі), ймовірні санітарні втрати, епідемічний стан своїх військ і військ противника, наявність особливих умов в районі дії (водні перепони, гори і т.і.) ВАРІАНТИ УТОЧНЕННЯ ЗАВДАННЯ а) у наступі Медслужба 5МСП повинна організувати мед. забезпечення наступального бою з ходу , в умовах застосування ЗМУ з обох сторін. Вихідний район на відстані 40 км. Висування вночі. Полк прориває підготовлену оборону противника на фронті 6 км, глибина найближчого завдання 5км,наступного-8км. Можливі контакти противника в глибині оборони .Поповнення, що прибуло, не має бойового досвіду ,що може привести до збільшення санітарних втрат. Санітарно-епідемічний стан полку добрий. В окремих підрозділах поодинокі випадки кишкових захворювань. Санепідстан військ противника невідомий, район дії полку незадовільний по респіраторним інфекціям. Місцевість слабо пересічена, напівзакрита, з добре розвинутою мережею доріг. Погода тепла, без опадів. ! ОСОБЛИВУ УВАГУ ТРЕБА ЗВЕРНУТИ: . на своєчасний розшук, надання першої мед. допомоги, збирання та евакуацію поранених з поля бою, на своєчасне висування та розгортання мед. пунктів, на проведення заходів мед. служби по захисту особового складу військ і мед. пунктів від ЗМУ, на взаємодію з мед. службою сусідів і підтримуючих частин, на проведення під час наступу мед. розвідки, на здійснення профілактичних заходів по простудним захворюванням. б) в оборонному бою

Мед. служба 12 МСП повинна організувати мед. забезпечення полку в оборонному бою в умовах застосування противником ЗМУ /або конкретно-ядерної, хімічної, бактеріологічної/. Полк перейшов до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником. В умовах безпосереднього зіткнення з противником обороняє недостатньо обладнану в інженерному відношенні ділянку на лівому фланзі дивізії , по фронту 10 км і глибиною 12 км. Санітарно-епідемічний стан МСП добрий , противника-нестабільний по висипному тифу, район дії полку – невідомий. Місцевість з пагорбами, з болотами, є багато річок, погано прохідна для танків. Погода осіння з різкими змінами температури. ! ОСОБЛИВУ УВАГУ ТРЕБА ЗВЕРНУТИ: . на влаштування сховищ легкого типу для МПБ і МПП, виділення сил і засобів мед. служби в склад загонів по ліквідації наслідків застосування противником ЗМУ, забезпечення мед. пунктів і особового складу полку мед. майном спеціального призначення і індивідуальними засобами надання першої мед. допомоги. в) на марші і в зустрічному бою Медична служба 12 МСП повинна організувати мед. забезпечення полку, який здійснює 250 км марш, вночі, в першому ешелоні дивізії в передбаченні зустрічного бою і можливим застосуванням противником ядерної та хімічної зброї. Найбільш вірогідна зустріч з противником на кордоні ______________. Санітарно-епідемічний стан 12 МСП добрий, напрямки руху – невідомі. Місцевість з добре розвинутими шосейними дорогами, багато каналів і річок. Погода осіння з невеликими опадами. ! ОСОБЛИВУ УВАГУ ТРЕБА ЗВЕРНУТИ: . на мед. забезпечення авангарду полку, на швидке розгортання мед .пунктів при початку зустрічного бою, на заходи мед. служби по ЗОМП особового складу і мед. пунктів, проведення мед. розвідки по маршруту висування. 3. РОЗРАХУНОК ЧАСУ Існуючі дані: інформація про оточення ___________ год. готовність повна __________________год. доповідь нач. мед. служби командиру полку ,пропозиції по мед. забезпеченню ____________ год. заслуховування рішень командира полку __________ год. затвердження плану мед. забезпечення майбутнього бою ________год. А. ЗАГАЛЬНИЙ БЮДЖЕТ ЧАСУ: ____________ год. а) до готовності медичної служби ____________ год. з них _____________ год. світлого, ______________ год. темного, б) до доповіді командиру полку пропозицій по мед. службі __________год. в) до заслуховування рішень командира ____________год. г) до затвердження плану мед. забезпечення ________год. ВИСНОВКИ: Часу на підготовку медичної служби достатньо (недостатньо). Для надання підлеглим більше часу, віддати попередні розпорядження. Б. РОЗПОДІЛ ЧАСУ: 1. Час для роботи підлеглих (від початку надання завдання)_____год. 2. Особистий час: до доповіді пропозицій ________год. по медичному забезпеченню командиру полку. до надання на затвердження плану медичного забезпечення _______год. В. РОЗПОДІЛ ОСОБИСТОГО ЧАСУ: надання попередніх розпоряджень з _________по _________ год. оцінка обстановки, проведення розрахунків з_______ по ______год. підготовка та доповідь командиру пропозицій по мед. забезпеченню з ________ по ___________год. заслуховування рішень командира полку з__________ по _________год. організація взаємодії з начальниками інших служб з ________по ______год. відпрацювання матеріалів для наказу по тилу з__________ по __________год. відпрацювання і оформлення плану мед .забезпечення з ________ по _______ год. затвердження плану з ____________ по __________год. постановка завдань підлеглим з ___________по ________ год. контроль за виконанням розпоряджень та допомога підлеглим з ________ по ___________ год. 4. ЗМІСТ ПОПЕРЕДНІХ РОЗПОРЯДЖЕНЬ /через начальника МПП/ звільнення медичних пунктів від поранених та хворих, отримання медичного майна , якого бракує, до норм і табеля, а також санітарного транспорту , укомплектування до штату особового складу, накопичення резерву майна , транспорту, особового складу, порядок отримання засобів посилення, підготовка медичних пунктів до згортання і пересування, забезпечення особового складу індивідуальними засобами надання першої мед. допомоги, підготовка групи для проведення медичної розвідки, порядок і терміни постановки завдань підлеглим. Попередній наказ може бути відданий по телефону , радіо /закодовано/, або безпосередньо на нараді.

Форма попереднього наказу, який віддається письмово: ТАЄМНО Екз № ________ НАЧАЛЬНИКАМ МПП і МПБ Тільки________________ РОЗПОРЯДЖЕННЯ №__________ Начальник медичної служби______ МСП, КП ТПУ________________ 7.10.1975 карта 50.000, видання 19_______року 1.____________________________________ 2._____________________________________ 3._____________________________________ і т. і. Начальник медичної служби _____________МСП Майор м / с ПЕТРОВ Надр .____________ екз. Екз.№1-в справу Екз.№2-5-адреса Вик. Петров Відпр. БЕРЕЗЕНЬ 17.10 №__________ 5. ПЛАН МЕДИЧНОЇ РОЗВІДКИ (РЕКОГНОСЦИРОВКИ) МІСЦЕВОСТІ ДІЛЯНКИ ОБОРОНИ (ВАРІАНТ) Завдання розвідки | Об’єкт розвідки | Склад групи | Матеріальне забезпечення | Місце і час доповіді результатів Уточнити умови виносу та вивозу поранених з поля бою і можливості використання для цього посилених транспортерів | Райони оборони батальйонів 1-го ешелону | 1-а група НМС полку НМС б-на 1-го і 2-го, водій | Автомобіль УАЗ-452А | 9-00 17.8 на МПП (і місце на карті) Позначити місця для ПСТ, для розгортання МПБ першого ешелону– | “–– | “–– | “–– | “– Уточнити стан шляхів евакуації з МПБ до МПП | Дорожня мережа 1,2,3 МСБ і ТБ до МПП (конкретно) | 2-а група НМП полку з (інд. дозим.) | Автомобіль-УАЗ-452-А ДП-5, набір для взяття проб– | “– Відшукати укриття для розгортання МПП і запасного майданчику | Райони, які передбачені для розгортання МПП, підвали будинків (вказати населені пункти)– | “–– | “–– | “– 6. ОЦІНКА ОБСТАНОВКИ (ЗА ЕЛЕМЕНТАМИ) А) І. Оцінка противника: склад, угрупування, резерви, характер оборонних споруд, можливість використання ЗМУ, санітарно-епідемічний стан. ВИСНОВКИ: можлива активність дій противника ,стабільність його оборони, напрямок контратак, можливості і ймовірні терміни застосування ЗМУ, профілактичні заходи, які треба провести в своїх військах, для попередження занесення та розповсюдження інфекційних захворювань. ІІ. Оцінка своїх військ: склад, укомплектованість, боєздатність, існуюче на даний час угруповання, бойове завдання своїй частини і сусідів, наявність засобів посилення, співвідношення сил, вплив характеру дій військ противника в підготовчому періоді на зміст діяльності медичної служби, стан здоров’я особового складу, ступінь опромінення, санітарно-епідемічний стан. Можливі висновки: | рівень боєздатності своїх військ , стан здоров’я, отримана сумарна доза, санітарно-епідемічний стан; очікуваний характер бойових дій ,їх напруженість, глибина завдання, темп наступу, рубежі виникнення санітарних втрат; орієнтовні рубежі розгортання МПП, під час бойових дій; основні заходи по забезпеченню окремих елементів бойового розташування (передових загонів, авангарду, і т. і.); основний зміст роботи у підготовчому періоді; заходи, які зумовлені санітарно-епідемічним станом та ступенем опромінення військ. Б) Оцінка місцевості і метеорологічних умов Місцевість: рельєф ( рівнинний, гірський, пагорби),рослинний покрив(лісові масиви, кущова рослинність, трав’яна, напівкущова і мохолишайникова рослинність, штучні насадження дерев та кущів); ґрунти (болота, солончаки, піски та інші); населені пункти ( великі, середні , малі) та їх розташування, характер забудови; дорожня мережа та її характеристика, природні і штучні водойми, ріки; умови спостереження і маскування ( відкритого, напівзачиненого, зачиненого); пересіченість ( трохи, середньо, сильно пересічена); прохідність ( легко, погано прохідна); Метео-кліматичні і метеорологічні умови (пора року, температура, опади, рух і вологість повітря). Сан. епідемічний стан району розміщення військ і району майбутніх бойових дій. Можливі висновки: | – вплив місцевості і метеоумов на ефективність застосування різних засобів ураження , на характер бойових дій; – можливі рубежі (райони) максимальних санітарних втрат; – вплив місцевості і метеоумов на умови розшуку , виносу і евакуації поранених; – найбільш зручні шляхи евакуації; – можливі рубежі розгортання МПП і очікуваний маневр силами і засобами – вплив метеоумов на стан здоров’я о/с. За умов співвідношення сил, засобів противника і своїх військ , за умов оцінки місцевості і метеоумов, проводяться розрахунки ймовірних санітарних втрат. розрахунок можливих санітарних втрат Довідкові дані для розрахунків ( див. далі) Ймовірні санітарні втрати у підготовчому періоді перед боєм розраховує начальник медичної служби полку тільки від вогнепальної зброї. Санітарні втрати МСП в % до особового складу за добу бою Вид бою | Від вогнепальної зброї | Хворі Наступ | 12-18% | 0,1-0,3 Оборона | 10-15% | 0,1-0,3 Фактори, які визначають кількість санітарних втрат від вогнепальної зброї: вид бою: його напруженість і характер; завдання для військ в бою; співвідношення сил і засобів ( своїх і ворога); характер місцевості, її вплив на виконання бойового завдання; характер і ступінь інженерного обладнання місцевості,(захисту військ); щільність бойових порядків; моральний стан ,бойовий дух військ ,їх навченість і наявність бойового досвіду; мистецтво бути полководцем для командирів усіх ступіней. САНІТАРНІ ВТРАТИ ЗА ПЕРІОДАМИ НАСТУПАЛЬНОГО БОЮ ДІЛЯТЬСЯ: при виконанні найближчого завдання — 60% при виконанні наступного завдання — 40% В обороні розрахунок санітарних втрат по періодам бою не проводиться, а рахують за добу бою. розрахунок санітарних втрат від ядерної зброї в окремому вогнищі (після фактичного застосування противником) за формулою Н.В.Круглікова СПя = П·В·К·С, де: СПя | кількість санітарних втрат в ядерному вогнищі; П | площа ураження одним боєприпасам у кв. м (визначається по таблиці “Радіуси зон виходу із ладу відкрито розташованого особового складу” з “Методики прогнозування радіаційного стану”); В | середня щільність військ на 1 кв. км розраховується на підставі численного складу полку і площі, що він займає; К | коефіцієнт ефективності вибуху. Він дорівнює при розташуванні військ: на рівній місцевості без укриття 1,0; при використанні мікрорельєфу місцевості 0,7; у перекритих ділянках траншей 0,25-0,3; в окопах, траншеях, танках і БТР 0,3-0,4; у підбрустверних бліндажах 0,15-0,25; у сховищах легкого типу 0,1; С | показник санітарних втрат (співвідношення санітарних втрат від ядерної зброї до загальних), він залежить від калібру ядерного боєприпасу: при малій потужності (1-10 кт) 0,5-0,6; | при середній потужності (10-100 кт) 0,6-0,7; при великій потужності (100кт-1 мгт) 0,7-0,85. Зауваження: Якщо площа ураження ядерним боєприпасом більша за площу, яку займає підрозділ, або ядерний удар нанесений по колоні підрозділу, який знаходиться на марші, то заміст добутку площі П і середньої щільності військ В розраховується численний склад цього підрозділу, тому що площа , яку він займає, менша за площу ,уражену цим боєприпасом: СПя = О/С·К·С, де: О/С | кількість особового складу , яка потрапила в зону ураження ядерним боєприпасом.

можливі втрати особового складу в районах , на які проведено хімічний напад

Розрахунок проведений по “Методиці оцінки радіаційної обстановки по даним розвідки” видання 1967 р. Таблиця № 11, с. 75. В) Оцінка радіаційної та хімічної обстановки: нанесення на карту зон / районів зараження/, які існували до початку бою, визначення можливого характеру та масштабів зараження місцевості РР і ОР під час бойових дій; розрахунок доз опромінення, які може дістати о/с при діях на заражених територіях /по довідникам ,таблицям і графікам /, оцінка можливих санітарних втрат від радіоактивного опромінення; визначення впливу цих факторів на боєздатність військ і діяльність медичної служби; визначення мір і засобів захисту о/с полку , поранених, хворих, які знаходяться в МПП. Можливі висновки про: | ступінь впливу радіаційної та хімічної обстановки для виконання бойових завдань частини і медичної служби; масштаби зараження місцевості РР і ОР і його впливу на стан здоров’я о/с і боєздатності військ; ймовірні дозах опромінення і розмірах санітарних втрат при діях військ на зараженій території; заходи по захисту поранених і хворих, о/с частин і підрозділів медичної служби, які знаходяться безпосередньо під загрозою опромінення, або які опинилися на зараженій місцевості; можливі і найбільш вигідних маршрутах, засобах і термінах виходу із заражених ділянок місцевості частинами і підрозділами медичної служби, санітарним транспортом; необхідні заходах по наданню допомоги ураженим, виявленню та обліку отриманих доз опромінення, по організації санітарної обробки / з обліком числа уражених/ ; заходи, які пропонує медична служба по захисту військ. Г) Оцінка організації тилу: Глибина військового тилового району , порядок підвозу боєприпасів і матеріального оснащення у підготовчому періоді і під час бою, існуюче креслення військово – автомобільних доріг і можливе продовження їх під час бою, охорона і оборона тилу, організація зв’язку і служби оповіщення. Можливі висновки: | вплив організації тилу на діяльність медичної служби в конкретних умовах обстановки; можливість використання уражених для евакуації поранених і хворих;

можливість використання шляхів підвозу для евакуації; які заходи треба здійснити для медичного забезпечення по лінії інших служб тилу; порядок охорони і оборони медичних пунктів; порядок підтримки зв’язку з МПП і МПБ і оповіщення. Д) Оцінка сил і засобів медичної служби: укомплектованість підрозділів, частин і закладів медичної служби особовим складом , транспортом і медичним майном, їх злагода і бойовий досвід о/с , стан майна і транспортних засобів; розташування сил і засобів медичної служби, відповідність цього розташування бойовому завданню частини і умовам бойової обстановки; ступінь заповнення медичних пунктів пораненими і хворими, їх евакуаційна характеристика; існуючий порядок медичної евакуації; можливість використання засобів посилення і місцевих ресурсів; потреба медичної служби в силах та засобах на підставі проведених розрахунків можливих санітарних втрат; можливості медичної служби по наданню медичної допомоги пораненим і хворим, а також відповідність цих можливостей ймовірному об’єму роботи. Можливі висновки: | забезпеченість силами і засобами медичної служби , їх стан і готовність до виконання бойового завдання; потреба в засобах посилення; відповідність існуючого угрупування сил і засобів медичної служби бойовому завданню і заходам по переміні місця розташування медичних пунктів; необхідна допомога з боку старших начальників для виконання наказаного завдання. При оцінці сил і засобів медичної служби начальник медичної служби полку проводить такі розрахунки: розрахунки потреб сил і засобів медичної служби (тільки для надання медичної допомоги при вогнепальних пораненнях та хворим) розрахунок потреб санітарних транспортерів ( ГТ—СМ); розрахунок потреб ланок санітарів – носіїв; розрахунок потреб санітарного транспорту ( УАЗ—452А ); розрахунок потреб вантажного транспорту (машино-рейси ); розрахунок потреб лікарських бригад для надання 1-ої лікарської допомоги пораненим від вогнепальної зброї і хворим; розрахунок потреб антибіотиків; розрахунок потреб білкових кровозамінників і крові. Зауваження: Розрахунок санітарних втрат від ЗМУ і розрахунки потреб сил та засобів для надання медичної допомоги начальник медичної служби полку проводить після застосування противником ЗМУ. розрахунок потреб сил та засобів медичної служби Довідкові дані: розрахунок проводиться тільки на уражених вогнепальною зброєю; до розрахованої потреби треба додати 1/3—1/4 від цієї кількості для утворення резерву; вивіз на санітарному транспорті буде потрібний 50% ( в полку); гусеничний транспортер за 1 годину вивозить 4—10 поранених, а за добу 30—40 поранених; ланка санітарів – носіїв за день бою може винести 6—8 поранених; добовий пробіг санітарного автомобіля 100—150 км; санітарний автомобіль розрахований на 5 осіб (на ношах ); в середньому ємність одного вантажного автомобіля 12—15 сидячих поранених.

1. Розрахунок потреби засобів збирання, виносу і вивозу поранених з поля бою а) розрахунок потреби санітарних транспортерів Нт | = | Cпо·Кв | , Вт де: Спо | санітарні втрати від вогнепальної зброї; Вт | можливість вивозу 1 транспортером за день бою (30—48 осіб) Кв | коефіцієнт потреби вивозу на сан. транспортерах (0,7—0,9), який береться, виходячи із можливості використання сан. транспортерів в цієї місцевості. б) розрахунок потреб ланок санітарів-носіїв

Нз | = | Cпо·Кв | , Вн де: СПо | – сан. втрати від вогнепальної зброї; Вн | – завантаженість однієї ланки за добу (8,0) ; Кв | – коефіцієнт потреби виносу з поля бою (0,1—0,3) ( вибір коефіцієнта залежить від обраного коефіцієнта вивозу транспортерами ). 2. Розрахунок потреб санітарного транспорту за формулою:

ПТс | = | Cпо·К·Р | , Е·Д де: ПТс – | необхідна кількість санітарного транспорту; СПо– | санітарні втрати за добу бою; К– | коефіцієнт потреби вивозу санітарним транспортом (К = 0,5); Р– | середня тривалість рейсу ; Е – | місткість сан. автомобілях; Д– | добовий пробіг автомобіля.

мін. відстань від МПБ до МПП + мах. відстань від МПБ до МПП Р = 2 3. Розрахунок потреб вантажного транспорту

ПТр | = | Cпо·К | , Е де: ПТр | потреба рейсів транспорту підвозу; К | коефіцієнт потреб вивозу вантажним транспортом (К= 0,5); Е | кількість місць в одному автомобілі (12 –15 осіб); Зауваження: | Розрахунки потреб засобів збору і евакуації поранених проводяться тільки на санітарні втрати від вогнепальної зброї, розрахунок потреб цих засобів для евакуації з вогнища ЗМУ не проводиться, тому що для цього наказом командира частини виділяються спеціальні рятувальні команди для ліквідації наслідків ядерного нападу із розрахунків: на 100 уражених потрібно: – 6-8 автомобілів загального призначення ( тобто 6-8 уражених на 1 машину); | – 12-16 допоміжних санітарів (по 2 на кожний автомобіль), це при умові, що 50% виходять із вогнища самостійно. 4. Розрахунок потреб лікарських бригад при санітарних втратах тільки від вогнепальної зброї за формулою: ВРо | = | Cпо·К·t | , T де: СПо – | санітарні втрати;

К– | коефіцієнт потреби першої медичної допомоги на МПП (К = 0,2); t– | час надання першої лікарської допомоги одному пораненому (t = 0,3 – 0,5); Т– | розрахунковий час, протягом якого лікарська допомога має бути надана всім за показаннями, тобто час протягом якого МПП буде працювати на місці і приймати поранених і уражених. Він дорівнює в обороні – 12 год., в наступі – 6 год. Розрахунок потреб лікарських бригад для надання першої лікарської допомоги пораненим і ураженим хірургічного профілю при застосуванні противником ядерної зброї СП в+я · Тв+я · Кв+я ВР в+я = , Т де: ВР в+я – | необхідна кількість лікарських бригад для надання першої лікарської допомоги пораненим і ураженим вогнепальною та ядерною зброєю; СП в+я – | обсяг санітарних втрат від вогнепальної і ядерної зброї; К в+я – | коефіцієнт потреби в наданні першої лікарської допомоги; В залежності від об’єму мед. допомоги він буде дорівнювати: при повному обсязі – 0,6-0,7 (тобто з усіх поранених і уражених 60 –70 % потребують першої лікарської допомоги); при скороченому обсязі (перша медична допомога по невідкладним показникам) – 0,1-0,15 (тобто потребують заходів першої групи 10-15% усіх поранених та уражених); Т о+я – | час, потрібний для надання першої лікарської допомоги одному пораненому і ураженому в годинах. В середньому він дорівнює 20-30 хв., тобто 12 –13 години або, якщо виразити це коефіцієнтом, він дорівнює 0,3-0,5. Т – | див. розрахунок лікарських бригад при сан. втратах від вогнепальної зброї. Розрахунок потреб лікарських бригад для надання першої лікарської допомоги ураженим ОР і токсинами

СПх · Тх · Кх ВРх = , Т де: ВРх – | необхідна кількість лікарських бригад для надання першої лікарської допомоги ураженим ОР і токсинами; СПх– | кількість санітарних втрат від хімічної зброї і токсинів. Тх– | час, необхідний для надання першої лікарської допомоги одному ураженому ОР і токсинами в годинах. На одного ураженого треба витратити 10-12 хв., тобто 15 –16 частину години, якщо це виразити коефіцієнтом – 0,15-0,2; Кх – | коефіцієнт потреби надання першої лікарської допомоги по життєвих показниках ураженим ОР і токсинами. Він дорівнює 0,7 ,тобто 70% поранених потребують невідкладних заходів першої лікарської допомоги;

Т | – час, протягом якого повинна бути надана перша лікарська допомога за життєвими показниками. Для уражених ФОР воно не повинно бути більше 2 годин, в цьому випадку можна розраховувати на ефективність антидотної терапії на МПП. Зауваження: | Склад лікарської бригади : лікар загальної практики – 1; мед. сестри (фельдшери або санінструктори ) – 1-2. 5. Розрахунок потреб антибіотиків Проводиться на санітарні втрати від вогнепальної зброї, при тому на кожного пораненого та хворого нараховується профілактична доза препарату широкого спектру дії. 6. Розрахунок потреб білкових кровозамінників і крові першої групи Переливання крові на МПП потребують 2-3 % поранених і уражених із розрахунків 250 мл на одне переливання і стільки ж кровозамінної рідини. Необхідна кількість вираховується із розрахованої кількості плюс 1/3-1/4 від цієї кількості для утворення резерву за формулою: СПо · 0,03 (0,02) · 0,25 = літра При виникненні вогнища ядерного ураження санітарні втрати підсумовують і розрахунок проводять по формулі: (СПо + СПя) · 0,03 · 0,25 = літра. Розрахункові дані заносяться у таблиці, які відпрацьовуються у робочому зошиті при оформлені пояснювального запису ( див. рішення начальника медичної служби 12 МСП – варіант ). ПІДСУМКОВІ ВИСНОВКИ ІЗ ОЦІНКИ ОБСТАНОВКИ: Умови діяльності і завдання медичної служби. Основні заходи по підготовці мед. служби. Вірогідні санітарні втрати і можливий об’єм мед. допомоги. Можливий розподіл сил і засобів медичної служби і маневр ними. Відповідність сил і засобів, що є в наявності, майбутньому об’єму роботи. Потреба засобів посилення. Які повідомлення і від кого треба отримати додатково. 7. ЗМІСТ ДОПОВІДІ НАЧАЛЬНИКА МЕДИЧНОЇ СЛУЖБИ ПОЛКУ КОМАНДИРУ ПОЛКУ Стан здоров’я особового складу полку, санітарно-епідемічний стан о/с полку, району розміщення, району можливих бойових дій і військ противника. Стан медичної служби полку, її укомплектованість. Можливі санітарні втрати, потреба і забезпеченість в силах та засобах медичної служби. Пропозиції по організації медичного забезпечення полку в майбутньому бою: розташування етапів медичної евакуації у вихідному положенні і маневр ними по ходу бою; порядок евакуації, шляхи евакуації; порядок медичного забезпечення приданих підрозділів і підрозділів, які забезпечують бойові дії; використання їх медичних підрозділів; основні санітарно-гігієнічні і протиепідемічні заходи; заходи медичної служби по захисту о/с від засобів масового ураження; організація зв’язку; Потреби: по лінії керівництва; по лінії старшого медичного начальника. Висновок о готовності медичної служби до виконання майбутніх бойових завдань. доповідь командиру полку про організацію медичного забезпечення 12 мсп в ході наступального бою

(варіант ) Пане полковнику! 1) Стан здоров’я о/с полку задовільний, сумарна доза проникаючий радіації не перевищує рентген. Сан. епід. стан частини і району її розташування добрий; на території, яку займає противник, серед місцевого населення є випадки захворювань висипним тифом. Медична служба полку укомплектована о/с, технікою і медичним майном відповідно штату та табелю. Медичні пункти знаходяться при своїх підрозділах у вихідному районі , згорнуті, ведуть амбулаторний прийом хворих. 2) Очікувані санітарні втрати в полку і приданих підрозділах від вогнепальної зброї за день бою можуть складати ______ осіб, з них: при виконанні полком найближчого завдання _____ осіб при виконанні полком наступного завдання ____ осіб. Для виконання можливих завдань медичної служби на період бою потрібно мати: _____сан. автомобілів, ________ сан. транспортерів, і _____ ланок санітарів-носіїв, а також потрібні будуть ______ машино-рейсів порожняка транспорту підвозу. Медична служба полку має в своєму розпорядженні : на МПП ______ санітарних автомобілів і ____сан. Транспортера; на МПБ першого ешелону по ____сан. транспортеру і по ____сан. автомобілю. 3) Пропоную. У період знаходження на марші із вихідного району 1-шу медичну допомогу надавати у порядку само- і взаємодопомоги, а також силами сан. інструкторів рот і стрілками-санітарами безпосередньо на машинах. Збирання поранених і хворих здійснювати при розгортанні у батальйонні і ротні колони. Медичні пункти полків пропоную розгорнути: з вводом у бій полку МПП 5 АП у районі __________ після виконання наступного завдання МПП 12 МСП в районі________, в подальшому розгортання та переміщення по обстановці. Евакуацію поранених і хворих пропоную проводити : у вихідному районі в 20 ОМО розгорнутий до ____год. в районі _________; при висуванні із вихідного району до рубежу атаки в МПП _____МСП в районі ______________; в ході бою в МПП 5АП і в наступному в МПП 5 МСП. Для евакуації використовувати шляхи підвозу матеріальних засобів у батальйоні. 4) В ході бою виконувати наступні санітарно – гігієнічні заходи: вести медичну розвідку по основним шляхам підвозу і евакуації з метою знаходження вогнищ інфекційних захворювань; установити суворий медичний контроль за організацією харчування та водопостачання; заборонити використання трофейних продуктів, напоїв і води; заборонити контакт о/с з місцевим населенням. 5) Зв’язок здійснювати загальновійськовими засобами, посильними і через водіїв санітарних машин. 6) Необхідна допомога. Прошу Ваших вказівок про виділення в кожному батальйоні першого ешелону по (2-3) ланки санітарів-носіїв, а також ______машино-рейсів транспорту підвозу і евакуації поранених. Необхідно просити начальника медичної служби дивізії про виділення додатково __________санітарних машин _____санітарних транспортерів. ВИСНОВОК: Медична служба готова до можливого бойового завдання і з своїм завданням упорається при відповідному посиленні. 8. ЗМІСТ МАТЕРІАЛІВ ДО НАКАЗУ ПО ТИЛУ ПОЛКУ Місце і час розгортання МПП і пересування його в ході бою. Порядок медичної евакуації. Розподіл сил і засобів медичної служби. Виділення вантажних автомобілів для евакуації поранених. Виділення нештатних санітарів-стрільців для посилення медичної служби. Виділення сил і засобів для інженерного обладнання укриттів під МПБ і МПП. Проведення конкретних санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів у полку в ході бою. Обсяг медичної допомоги на МПП. Порядок забезпечення медичним майном. Резерв сил і засобів. пропозіції до наказу по тилу 12 мсп ( варіант ) КОМАНДИРУ 12 МСП Прошу внести до наказу по тилу наступні вказівки: Начальнику мед. служби 5 АП розгорнути МПП в районі ___________до _______год. МПП 12 МСП мати у резерві та після виконання полком наступного завдання розгорнути у районі _________. Командиру роти матеріального забезпечення по замовленню начальника мед. служби забезпечити транспортом для евакуації поранених з батальйонів на МПП. Командирам підрозділів заборонити особовому складу вживати трофейні продукти і пити воду з будь-яких джерел. Заборонити контакт о/с з місцевим населенням. Начальнику продовольчої служби полку: забезпечити наповнення перевареною водою фляг всьому о/с полку під час видачі сніданку перед боєм; суворо дотримуватись санітарно-гігієнічних вимог при приготуванні і зберіганні їжі. Нач. мед. служби 12 МСП 9. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ, ЯКІ НАЛЕЖИТЬ УЗГОДИТИ З ІНШИМИ СЛУЖБАМИ ПО МЕДИЧНОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЮ.

З начальником штабу полку: уточнюється обстановка і розрахунок санітарних втрат; узгоджується склад заг