Маркетингове дослідження зовнішнього ринку

Маркетингове дослідження зовнішнього ринку План 1. Вивчення ринкового, підприємницького середовища на зовнішніх ринках 2. Вивчення вимог світового ринку або зовнішнього ринку до товару 3. Вивчення місткості та характеру зовнішнього ринку, еластичності попиту на ньому 4. Спостереження за рівнем світових цін та тенденціями їх зміни 5. Дослідження фірмової структури ринку та складу зарубіжних партнерів 6. Маркетинговий аналіз ступеня та характеру ринкової конкуренції, методів маркетингової роботи конкурентів 7. Дослідження форм роботи, прийнятих у торговій практиці по даному товару на даному ринку та його сегментах 8. Визначення особливостей споживчих пріоритетів та психології поведінки покупців даного товару на зовнішньому ринку 9. Література Перша стадія першого етапи здійснення ЗТО – маркетингове дослідження – передбачає вивчення комплексу характеристик та даних, які визначають властивості світового ринку або ринків окремих географічних регіонів чи певних країн, а саме: 1. Вивчення ринкового, підприємницького середовища на зовнішних ринках (ЗР), яке передбачає аналіз демографічних, природних, економічних, науково-технічних, політико-правових, культурних та соціальних факторів розвитку світових ринків (СР). Саме умови підприємницького та ринкового середовища зарубіжних країн досліджуються у першу чергу при виборі найбільш перспективного ринку збуту своєї продукції або придбанні необхідних імпортних товарів. 2. Вивчення вимог СР або ЗР до товару, тобто вимог покупців зарубіжних держав до споживчих властивостей продукту та відповідного набору послуг, які супроводжують продаж і споживання товару. Для українського продавця та виробника ці вимоги з боку покупців та споживачів товару є складовими його конкурентоспроможності Тому слід приділяти особливу увагу визначенню рівня конкурентоспроможності продукції, яка випускається, та її відповідності характеру запитів конкретного ринку і його сегментів. 3. Вивчення місткості та характеру ЗР, еластичності попиту на ньому. Саме ці показники визначають можливі перспективи збуту продукції, динаміки продажів та особливості маркетингових заходів, необхідних для успішного просування товарів. 4. Спостереження за рівнем світових цін та тенденціями їх зміни. Для цього складаються таблиці руху цін та їх індексів, будуються графіки, екстраполюються тренди попередніх періодів на майбутній розвиток цінових рівнів, даються прогноз та оцінка рівня динаміки цін на роки вперед. 5. Дослідження фірмової структури ринку та складу закордонних партнерів, а саме: споживачів, посередників” постачальників, конкурентів. Важливо виявити не тільки активних покупців товарів та послуг, а й потенційних фірм-нейтралів, які ще не виявили зацікавленості відносно даного товару, але можуть розглядатись як потенційні покупці і при належній організації ринкових дій продавця мають шанси стати його активними партнерами. Відносно кожної фірми залежно від її приналежності до тієї чи іншої групи проводяться дослідження ступеня її надійності, платоспроможності, конкурентних слабкостей та переваг тощо. 6. Маркетинговий аналіз ступеня та характеру ринкової конкуренції, методів маркетингової роботи конкурентів, їх товарної, цінової, збутової політики, реклами та політики стимулювання продажів, кадрової політики. 7. Дослідження форм роботи, які прийняті у торговій практиці по даному товару на даному ринку та його сегментах. Спеціалістів у сфері ЗЕД цікавить, прямо чи непрямо здійснюється більшість угод купівлі-продажу на даному ЗР, які форми посередницьких угод типові для нього, які види угод можна застосовувати на даному ринку, які форми торгівлі використовуються тощо. 8. Визначення особливостей споживчих пріоритетів та психологія поведінки покупців даного товару на ЗР, основних причин, мотивів прийняття рішень іноземними споживачами про купівлю конкретних товарів (як наших, так і конкурентів). Побудова схеми процесу прийняття рішення про покупку; характеристика національних особливостей проведення іноземними партнерами комерційних та технічних Вивчення ринкового, підприємницького середовища на зовнішніх ринках Вивчення зарубіжного ринкового середовища передбачає аналіз комплексу умов організації бізнесу за межами своєї країни у конкретному ринковому просторі – як у світовому або регіональному, так і в межах окремої іноземної держави. У сучасних умовах зарубіжне ринкове середовище відрізняється значною рухомістю, турбулентністю та не піддається активному впливу з боку окремої, тим більше невеликої за розмірами фірми. Аналіз зарубіжного ринкового середовища є важливим не тільки у процесі пошуку найбільш вигідних та оптимальних для бізнесу сегментів ринку, а й при розробці оперативних та стратегічних планів діяльності фірми на вже освоєних ринках. Існує 8 груп факторів (елементів) зовнішнього підприємницького макросередовища. 1. Демографічні, які зв’язані з характеристикою населення відповідного ЗР або його сегмента. Вони включають такі показники: чисельність населення та його статевовікова піраміда; густота населення; рівень та темпи народжуваності і смертності населення; рівень старіння населення; рівень міграції населення; питома вага міського та сільського населення; зміни в уявленні про сім’ю та її характер тощо. 2. Природно-географічні та екологічні, які представлені, головним чином, кліматичними і ресурсними умовами конкретного регіону. У цій частині ринкового середовища велике значення має завдання забезпечення не тільки оптимальних природних і ресурсних умов бізнесу, а й екологічного захисту при організації та веденні ЗЕД, раціонального використання та відтворення природних ресурсів. 3. Економічні, які визначені темпами економічного росту та обсягами виробництва і торгівлі відповідних зарубіжних країн та регіонів, рівнем та розподілом поточних доходів, витрат та заощаджень населення, можливостями використання кредиту тощо. 4. Науково-технічні, які формуються умовами розвитку НТП, включаючи: обсяги державних та приватних капіталовкладень у розвиток науки і техніки; кількість вчених, винахідників та обсяг запатентованих ними винаходів і вдосконалень; популярність та оснащеність науково-технічних інститутів і лабораторій тощо. 5. Політичні, які включають: політичну стабільність або нестабільність; зміст урядових програм та програм провідних партій і політичних угруповань; основна спрямованість та характер державного регулювання економічного життя, експортно-імпортної діяльності та діяльності іноземних суб’єктів тощо. 6. Правові норми, які регулюють підприємництво у рамках конкретного ринку та забезпечують: умови для економічних контактів з іноземними партнерами; захист національних інтересів; контроль за дотриманням стандартів якості та безпеки товарів; охорону навколишнього середовища тощо. 7. Культурні, які визначають індивідуалізацію запитів представників закордонних фірм, зарубіжних споживачів відносно іноземних товарів та послуг і зв’язані з такими характеристиками: рівень освіти та професіоналізм; ступінь прихильності основним традиційним культурним цінностям; релігійні уявлення; відношення до світобудови, природи, суспільства; самооцінка; схильність до впливу субкультурнпх факторів та референтних груп; життєва позиція; стиль та спосіб життя тощо. 8. Соціальні фактори, які відображають ступінь полюсності або з гл адже пост і відмінностей у соціально-економічному стані окремих груп населення, рівень соціальної стабільності, характер соціальних конфліктів та соціальної боротьби тощо, і характеризуються: станом окремих соціальних прошарків зарубіжного суспільства; розподілом зарубіжного суспільства за приналежністю до різних класів та груп. До факторів зовнішнього підприємницького мікросередовища належать: 1. Споживачі. 2. Конкуренти. 3. Посередники. 4. Постачальники. 5. Контактні аудиторії, під якими розуміються організації та установи, а також соціальні групи, які не є прямими партнерами по бізнесу, але представляють інтерес, оскільки можуть забезпечити підприємницький успіх самої фірми та здатні впливати на реалізацію поставлених нею цілей. До них належать: банківські та кредитні організації, фонди, страхові, інвестиційні та брокерські компанії; засоби масової інформації: телекомпанії, радіостанції, видавництва газет та журналів тощо; державні установи: уряд та його апарат, міністерства та відомства, такі як міністерство економіки, міністерство фінансів, міністерство юстиції, міністерство торгівлі, державні митні та податкові служби, державні санітарні установи тощо; громадські організації:; політичні партії, товариство “зелених”, товариство захисту прав споживачів тощо; місцеві органи влади: мерії, префектури, апарати представників президента тощо; широка громадськість, точка зору якої, формуючи суспільний імідж та престиж фірми у цілому, здатна забезпечити успіх її діяльності. У зв’язку з цим для фірми важливо не тільки вивчати специфіку елементів ринкового середовища та забезпечити їх оптимальне сполучення, а й відповідно на нього впливати, у чому неабияку роль відіграє відділ по зв’язках з громадськістю, або паблик рилейшнз, який надає належну інформацію про цілі та характер діяльності фірми. Вивчення вимог світового ринку або зовнішнього ринку до товару Іншими словами це – вивчення вимог споживачів до товару та його конкурентоспроможності на СР. Знання споживчої вартості товару, тобто сукупності його властивостей, які задовольняють потреби покупця, дає можливість визначити місце товару у ряду споживчих пріоритетів: чи є товар, включаючи сировину, засобом виробництва або предметом споживання. Поділ товарів на 2 категорії -товари виробничого призначення та товари широкого вжитку — є ключем до розуміння особливостей попиту та пропозиції на конкретному ЗР та його сегментах, характеру коливань ринкової кон’юнктури, які особливо виявляються на різних фазах економічного циклу. Виробники повинні вміти оцінити товар з позицій покупців та споживачів, визначити плюси та мінуси продукції, що випускається. Слід з’ясувати, чим товар є у сприйнятті споживача. У зв’язку з цим особливого значення Набуває не просто набір споживчих властивостей та характеристик товару, а розуміння того, як даний товар сприймається самим споживачем, якому передусім важливо, яким чином даний товар може допомогти задовольнити певну його потребу або розв’язати проблему, яка перед ним стоїть. Те, що потрібно конкретному кінцевому споживачу у сенсі властивостей та особливостей товару, для виробника та продавця складається у поняття конкурентоспроможності товару, і завдання продуцента – добитися її рівня, який би відповідав запитам конкретного ринку та конкретних споживачів. Інколи для успішної ЗЕД не потрібний найвищий рівень конкурентоспроможності товару. Поняття конкурентоспроможності не можна зводити лише до техніко-економічних показників виробу. Конкурентоспроможність – це сукупність характеристик продукту та послуг, які супроводжують його продаж та споживання І які відрізняють його від продуктів-аналогів за ступенем задоволення потреб споживача, за рівнем затрат на його придбання та експлуатацію. Це здатність товару відповідати очікуванням споживачів, здатність товару бути проданим. Складовими конкурентоспроможності є: 1. Якість товару. При визначенні якості товару необхідно виділити його найбільш пріоритетні властивості для споживача. Надати усі можливі якості товару практично неможливо і немає сенсу з точки зору вимог конкретних сегментів ринку та забезпечення ефективності підприємницької діяльності фірми у цілому. Якість включає такі компоненти:* техніко-економічні показники якості продукції;* якість технології виготовлення продукції;* експлуатаційні характеристики продукції;* показники призначення продукції, надійності, довговічності, трудомісткості, матеріаломісткості, наукомісткості;* екологічні показники, які характеризують відповідність товару вимогам захисту навколишнього середовища та базуються на раціональному і дбайливому природокористуванні;* ергономічні показники, які зв’язані з урахуванням властивостей та особливостей людського організму і покликані дотримуватись гігієнічних (освітленість, токсичність, шум, вібрація, запорошеність тощо), антропометричних (відповідність форми та конструкції виробу розмірам та конфігурації людського тіла), фізіологічних, психологічних та інших вимог,* естетичні показники, які визначають зовнішню форму та вид продукції, ЇЇ дизайн, привабливість, виразність, емоційність впливу на споживача тощо;* нормативні складові: відповідність продукції обов’язковим стандартам якості, які прийняті у законодавчому порядку у країнах-партнерах. У більшості країн особлива увага приділяється стандартам якості, які забезпечують екологічну чистоту, високий ступінь уніфікації продукції, заходи безпеки та захист здоров’я людини. Причому продавець товару несе відповідальність за свій товар і після його продажу;* забезпечення патентної чистоти та патентного захисту товару. Патентна чистота забезпечується, якщо оригінальні технічні рішення, використані при виробництві даного товару, здійснені тільки розробниками підприємства- виробника або базуються на придбаній у інших фірм ліцензії та не підпадають під дію патентів інших фірм у конкретних країнах. Якщо у якій-небудь країні ліцензований товар фірмою не запатентований, то там продавати його не можна, інакше фірма може бути серйозно оштрафована. Відсутність патентної чистоти робить продукцію некон-куренто-спроможною на відповідному ринку і є серйозною перешкодою до розвитку експортної діяльності. 2. Маркетингова складова, яка показує переваги або недоліки у рівні конкурентоспроможності товару за характером та якістю досліджень ринку і запитів кінцевих споживачів, ступенем ефективності роботи з просування товару на ринок, стимулюванням продажів, рекламною діяльністю, врахуванню ЖЦТ, правильністю вибору цінової стратегії, раціональністю формування збутової мережі та каналів товаропросування . 3. Комерційна складова, яка свідчить про якість комерційної роботи порівняно із фірмами-конку рентами та включає рівень компетенції:* у підготовці та проведенні переговорів та укладанні торгових угод;* у виборі форм та методів поставки товару;* в обговоренні умов контракту, зокрема у визначенні ціни товару, його якості, способів задоволення можливих рекламацій, узгодженні умов та форм платежу, строків та умов поставки товару, технічного обслуговування тощо. 4. Економічна складова, яка включає:* вигідність чи невигідність даного товару з точки зору витрат на його використання та утилізацію – кількість та вартість сировини, матеріалів, палива й енергії, які споживаються;* витрати та строки здійснення ремонту і постачання запчастинами;* кількість працівників, необхідних для обслуговування даного товару;* витрати на зарплату, навчання та підвищення кваліфікації працівників тощо. 5. Імідж та престиж:* фірми, яка продукує даний товар. Показниками престижності фірми е ступінь визнання на ринку та у споживачів авторитету її товарного знака (за що вони згодні платити дорожче), її частка у загальному обсягу продажів даного товару, динаміка їх зростання тощо);* комерційних спеціалістів фірми, які працюють по представленню та продажу товару споживачам. 6. Авторитет тієї країни, де продукується товар. У цілому усі зазначені вище складові конкурентоспроможності утворюють ціну споживання товару, яка не зводиться лише до ціни, за якою покупець купує товар, а включає такі поняття, як економічність використання товару у процесі його експлуатації, престижність його торгової марки тощо. З боку продавця у процесі встановлення контрактної ціни (продажної ціни, або ціни придбання) спостерігається прагнення включити переваги економічної та престижної складових у ціну продажу, з боку покупця – бажання протилежне. Конкурентоспроможність товару – поняття не абсолютне, а відносне. Не може бути товару, навіть досконалого з точки зору якості, який мав би однаково високу конкурентоспроможність на усіх ринках та на усіх його сегментах. Конкурентоспроможність товару може бути кількісно виражена та підрахована як співвідношення частки товару певної фірми на даному ринку до частки основного конкурента на цьому ж ринку або як співвідношення затрат на одиницю продукції даної фірми до затрат на одиницю продукції фірми-конкурента. Фактори привабливості ЗР. Визначаючи переваги та недоліки умов виходу і роботи на різноманітних ЗР, експортери та імпортери керуються набором критеріїв, по яких здійснюють відповідні порівняння. Існують три основні групи таких критеріїв (факторів): 1. Фактори ринкового потенціалу: величина поточного попиту; місткість ринку та ринковий потенціал; темпи розширення ринку; стадія життєвого циклу ринку; можливості для диференціації (урізноманітнення) конкурентних пропозицій; ступінь задоволення ринку поточною пропозицією; еластичність попиту; купівельна спроможність споживачів; циклічність/сезонність попиту та ін. 2. Економічні та технологічні фактори: ступінь інтенсивності капіталовкладень на ринку (інвестування); виробничі потужності даної галузі промисловості; завантаження виробничих потужностей; рівень та зрілість використовуваних технологій; здатність подолати наслідки інфляції; ступінь доступності ринку; бар’єри для проникнення на ринок; доступ до сировинних ресурсів тощо. 3. Конкурентні фактори: фірмова структура галузі та ринку; конкурентні угруповання та об’єднання; загроза заміщення товарами-субститутами; ступінь диференціації між конкурентами; ринкова й економічна сила конкурентів та ін. Вивчення місткості та характеру зовнішнього ринку, еластичності попиту на ньому Місткість ринку – це обсяг товарів, які на ньому споживаються (реалізуються) протягом певного-часу; вона розраховується у фізичному та вартісному вираженні за один рік. Наприклад, місткість ринку комп’ютерів міста А становить тис.шт. (7 млн. дол.) на рік. Місткість ринку певного товару (Є) можна визначити різними способами* основними з яких є такі: де В – обсяг виробництва даного товару наданому ринку (його сегменті); / – обсяг імпорту даного товару; Е- обсяг експорту даного товару; 3 – приріст запасів, тобто мінус надходження у запас та плюс надходження на ринок із запасів. де л – кількість споживачів даного товару на даному ринку; Т – кількість даного або аналогічного товару, яка споживається одним споживачем на рік. де К – кількість населення (споживачів); 2) – дохід на душу населення; сі – частка витрат на даний товар у доходах однієї людини. Фірми використовують усі ці методи для контролю та корегування результатів. Для більш точного визначення місткості ринку слід використовувати багатофакторні економетричні моделі, в яких враховуються:* реекспортна та реімпортна продукція;* зміна купівельної спроможності населення;* рівень доходів та рівень споживання;* тенденції, структура та звичаї споживання;* стереотипи способу життя;* фактори пріоритету при виборі покупки та ін. Оскільки підриємство не може розраховувати на усю місткість ринку, слід мати дані про власну частку наданому ринку (якщо фірма там уже присутня) або здійснити розрахунок можливої частки на ринку у майбутньому (при виході на ЗР або при оцінці результатів своєї майбутньої діяльності). Ринкова частка розраховується за формулою: де Д – частка підриємства на ринку; Пр – обсяг продаж підприємства на ринку; Оз – загальний обсяг продажів даного товару на даному ринку. Далі визначають рівень попиту та пропозиції на ринку і їх співвідношення. Обсяг попиту та місткість ринку не одне й те саме: місткість ринку – це можливість ринку спожити, “поглинути” товар; попит – це бажання та можливість покупців купити товар, тобто можливість фірми-експортера продати на цьому ринку свій товар. Обсяг политу може перевищувати місткість ринку, оскільки не весь товар може бути спожитий на цьому ринку,а може бути вивезений в інші країни. Попит та місткість ринку можуть бути активними, реальними та потенційними. Пропозиція на ринку складається із обсягу товарів, що пропонуються на продаж виробниками та продавцями. Співвідношення попиту та пропозиції по конкретному товару є важливим показником при вивченні ринку, оскільки визначає рівень цін на нього та характер самого ринку. Еластичність попиту по ціні (ще одна важлива характеристика ринку) – залежність попиту від зміни рівня цін – розраховується за такими формулами: де Ел – еластичність попиту; (ї1 – обсяг попиту до зміни ціни; 02 – обсяг попиту після зміни ціни; Р1 – початкова ціна; Р2 – змінена ціна. Наприклад, якщо ціни змінюються, а попит суттєво не змінюється, то такий стан визначається як низька еластичність попиту; якщо навіть незначна зміна цін викликає різку зміну попиту та обсягів продажів, то ця ситуація високої еластичності попиту. Особлива еластичність попиту спостерігається відносно престижних товарів* Важливим є вивчення еластичності попиту на ринку у цілому та по кожному товару, який цікавить дану фірму. Важливо визначати перехресну еластичність попиту, тобто з’ясовувати, як змінюється попит на товар А при певній зміні цін на товар В. Спостереження за рівнем світових цін та тенденціями їх зміни При вивченні ринку слід спостерігати за рівнем та тенденцією зміни цін. Найбільш реальними та достовірними є ціни фактичних угод або контрактів значних учасників ринку. Але ці документи зазвичай суворо конфіденційні. Тому використовують біржові котирування, ціни аукціонів, довідкові та прейскурантні ціни, ціни публікації та ті, що є у спеціальних джерелах. Користуються також індексами цін на найважливіші товари експорту та імпорту. Аналізу підлягають фактори, які визначають рівень та динаміку зміни цін:* купівельна сила споживачів;* витрати виробництва та збуту;* ступінь конкуренції;* державне регулювання системи ціноутворення;* стадія ЖЦТ;* курси валют тощо. Експотери мають визначитись з ціновою стратегією впровадження своїх товарів на ЗР: 1. Вони можуть дотримуватись стратегії “зняття вершків”, тобто високого рівня цін при поставці на ринок нового, технологічно досконалого товару, прямого аналога якому ще немає, а потім поступово знижувати ціни. 2. Вони можуть здійснювати стратегію “прориву на ринок”, тобто розпочати продаж товарів за низькими цінами, а потім спробувати підняти ціну. Але ця стратегія проблематична, оскільки у подальшому підняти ціну на вже застарілий товар важко. 3. Вони можуть проводити політику “цінового лідера”, коли вітчизняна фірма копіює цінову поведінку (рівень цін, цінову політику тощо, причому на більш низькому рівні) великого постачальника на CP аналогічної продукції. Це дозволяє економити на витратах по вивченню ринку та маркетинговій роботі, але мав небезпеку, оскільки помилковий або навмисно неправильний хід лідера може призвести до провалу на ринку фірми, яка йде за лідером. 4. Вони можуть використати політику диференційованих цін: дискримінаційних (завищених); преференційних ( пільгових). 5. Психологічні методи ціноутворення. Дослідження фірмової структури ринку та складу зарубіжних партнерів Вивчення фірм-партнерів (фірмової структури ринку) у ЗЕД. Результативність маркетингової та комерційної роботи значною мірою залежить від того:* наскільки правильно враховується фірмова структура ринку;* наскільки кваліфіковано вибрані партнери на ринку;* яка у даної фірми є інформація про методи та особливості роботи конкурентів на конкуретних ринках збуту. Важливо знати, які фірми в лідерами на ринку, які їх фінансові та виробничі можливості, стабільність становища активних та потенційних партнерів по бізнесу, інші характеристики виробничо-збутової діяльності фірми. Слід мати інформацію по фірмах-покупцях, фірмах-конкурентах, фірмах-посередниках, фірмах-нейтралах або можливих потенційних покупцях, з якими особливо активно слід працювати з метою реалізації маркетингових цілей з розширення збуту. Вивчення фірм має здійснюватись постійно, дані по фірмах заносяться у спеціальну картотеку або у банк даних по фірмах з обов’язковим поточним поповненням та коригуванням. Дані по фірмах збираються за ряд років і при аналізі можливостей та солідності фірми потребують взаємного порівняння. Типовий зміст відомостей про фірму оформляється у вигляді “Довідки на фірму”, яка включає різні, розміщені у певній послідовності розділи, що дають найбільш повне уявлення про виробничо-збутову діяльність фірми, її оргструктуру, фінансовий стан, реноме та солідність. У “Довідці на фірму ” наводяться такі дані:* повне та скорочене найменування фірми іноземною та (у дужках) українською мовами;* поштова адреса фірми, країна реєстрації, номер телекса, телефаксу, телефону, e-mail;* величина фірми (велика, середня, дрібна). Величина акціонерного капіталу, активів, оборотів, продажів. Місце фірми серед 100 або 10 найбільших компаній своєї країни чи світу;* характер власності фірми (приватна, державна, кооперативна, громадська, змішана);* правовий стан фірми (акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, повне та командитне товариство, одноосібна фірма тощо);* характеристика фірми по капіталу та контролю (національна, іноземна, спільна); ¦ рік заснування та основні етапи розвитку фірми (включаючи дані по великих зливаннях, поглинаннях, реорганізаціях та змінах найменування фірми);* сфера діяльності із зазначенням виду господарської діяльності (промислова, торгова, транспортно-експедиторська тощо);* основні товари виробництва* торгівлі або послуги;* асортимент продукції, що випускається та реалізується, основні товари або групи товарів, напрямки спеціалізації;* номенклатура експорту та імпорту, місце фірми на світовому ринку по найважливіших товарах: питома вага у світовому виробництві (торгівлі, послугах) основних товарів, частка у експорті та імпорті країни;* банки, через які фірма здійснює свої операції;* власники фірми або материнська компанія (для дочірніх компаній), тип монополістичного об’єднання, до якого входить фірма, та її становище у ньому (материнська компанія, філія, дочірня, асоційована компанія), форма об’єднання: концерн, торговий дім, консорціум тощо, представництва фірми;* склад керуючих органів, організаційна структура управління фірмою, схема апарату управління фірмою, кількісний та персональний склад правління, прізвища головних адміністративних осіб, назви виробничих відділів, закріплена за ними номенклатура виробів, назва підрозділу, який займається питаннями торгівлі з Україною та з Вашим підриємством;* виробнича та матеріально-технічна база фірми, кількість та місцезнаходження підприємств, їх потужність, кількість та місце розташування збутових організацій, складів, станцій техобслуговування, кількість зайнятих на фірмі;* основні показники фінансового стану та діяльності фірми за ряд років та останній рік: акціонерний або пайовий капітал, активи (основний та оборотний капітал), власний капітал, обсяги продажів, чистий прибуток, капіталовкладення та ін.;* найважливіші фірми-контрагенти по основних видах продукції, що випускається або реалізується;* приналежність до галузевих та/або національних спілок підприємців;* виробничо-технічні та інші зв’язки з іншими фірмами (вказати назви фірм та форми зв’язків); зв’язки з іншими фірмами через участь у капіталі, персональні зв’язки з іншими фірмами та організаціями;* короткі біографічні відомості про керівників. Джерела інформації по фірмах:* особисті контакти та зустрічі;* досвід безпосередньої роботи з фірмами на ринку;* відомості та міркування інших українських підприємств, які вже мали ділові контакти з фірмами, які нас цікавлять;* довідники по фірмах: 1) адресні, які охоплюють найбільшу кількість фірм, але містять стислі дані: назву, поштову адресу, телекс, телеграфну адресу, телефон, e-mail; напр., Jaegers + Waldman International Telex + International (охоплює близько 1,3 мли. фірм понад 200 країн), а також Teleeu горе (охоплює 19 країн Західної Європи), Marconi’s International Register;, які дають інформацію по фірмах, що випускають або продають той чи інший товар; напр., Kompass, ABC Europe Production, Kelly’s Manufactures and Merchants Directory; загально фірмові, які публікують більш докладні дані по фірмах, але охоплюють меншу їх кількість, ніж адресні та товарофірмові; напр., Poor’s Register of Corporation, Directors and Executives; 4) no акціонерних товариствах, які надають інформацію лише по фірмах – акціонерних компаніях, акції яких котируються на фондових біржах країни, де видається довідник; напр., Moody’s Industriel Manual; 5) галузеві, які публікують інформацію по фірмах певної галузі або суміжних галузей. У них включають дані виробничого характеру, у тому числі і технічних характеристик товару; 6) по фінансових зв’язках, які дають уявлення про характер фінансових зв’язків фірм через участь в акціонерному капіталі, зокрема через розміри пакетів акцій; напр., Who owns Who; 7) директорські, що розміщують переліки ділових людей світу із зазначенням посад, які вони займають; напр., Standard and Poor’s Register of Corporations, Directors and Executives; 8) біографічні, які наводять біографічні дані ділових людей, політичних та громадських діячів; напр., Who is Who; 9) тематичні, які подають інформацію по окремих аспектах підприємницької Діяльності, напр., по закордонних інвестиціях, по дочірніх та асоційованих компаніях, по фірмах, які зацікавлені у роботі з Україною;* направлення запитів та завдань організаціям, які спеціалізуються на вивченні фірм; л*’*/* журнал “FORTUNE”, в якому публікуються переліки найбільших компаній США та світу;* звіти самих фірм, інформаційні рекламні матеріали, проспекти, каталоги, які можуть бути безкоштовно вислані на відповідний запит зацікавленої фірми;* спеціалізовані інформаційні агенції (“кредит-бюро”) та банки, які надають найбільш дороговартісну та конфіденційну, повну та достовірну інформацію по фірмах; напр., американська Dun and Bradstreat та австрійська Kreditschutzferband, які контролюють близько 85% СР фірмової інформації;* публікації міжнародних організацій (напр;, комісій ООН);* матеріали МТПП;* матеріали спілок підприємців та асоціацій;* матеріали фондових бірж;* каталоги та проспекти виставок та ярмарків. Маркетинговий аналіз ступеня та характеру ринкової конкуренції, методів маркетингової роботи конкурентів Аналіз характеру конкуренції та ринкових дій конкурентів. У маркетингових дослідженнях важливим є визначення ступеня конкуренції та позиції конкурентів на ринку, для чого потрібно знати не тільки про кількість конкурентів, а й про розмір їх частки на даному ринку. Підраховується ринкова частка нашої фірми та фірм – основних конкурентів. Не завжди конкуренція вища на тому ринку, де е більше фірм-конкурентів та навпаки. На ринку може бути 2-3 фірми, але їх сумарна частка на ринку дорівнює 70-90%, тому і ступінь конкуренції на даному ринку визначається як високий, а ринок – важким для проникнення. Види конкуренції: 1. Предметна, якщо конкурують аналогічні товари (напр., легкові автомобілі нашої фірми та легкові автомобілі фірми-конкурента). 2. Видова, якщо конкурують товари одного виду (напр., автобуси, тролейбуси, трамваї). 3. Функціональна, якщо конкурують товари, які покликані виконувати певну функцію (напр., перевезення пасажирів, тобто літаки, пароплави, залізничний транспорт тощо). При вивченні ступеня конкуренції на ринку не слід обмежуватись лише предметною конкуренцією, необхідно враховувати можливий вплив на розвиток ринку видової та функціональної конкуренції. В залежності від основного важеля конкурентної боротьби, який використовується фірмою, конкуренція поділяється на два види. Цінова, яка передбачає використання конкуруючими фірмами політики цін як основного важеля конкурентної боротьби. Ця конкуренція може використовуватись прямо, відкрито, шляхом публічного оголошення про зниження цін на свою продукцію, так і приховано, коли межа зниження цін не розголошується. Нецінова, яка передбачає конкуренцію якості, причому не тільки товару, а й супутніх послуг, управлінської, маркетингової та комерційної діяльності. У зв’язку із цими видами конкуренції фірми можуть використовувати демпінг. ціновий, який передбачає продаж товарів за низькими цінами – нижче внутрішніх цін та витрат виробництва та який переслідується законодавством країн аж до заборони продажів, введення високих антидемпінгових мит, накладання високих штрафів; неціновий, або якісний, який характеризується тим, що товар вищої якості та поліпшених супутніх послуг продається за попередньою, прийнятою на ринку ціною, а не за підвищеною, тобто фактично також нижче своєї реальної ціни. Цей демпінг практично не піддається контролю, тому не може переслідуватись у законо-давчому порядку. При вивченні фірм-конкурентів особлива увага приділяється питанням дослідження специфіки їх маркетингової політики, комерційної роботи та ринкових дій при паралельному порівнянні з можливостями та особливостями власного підприємства, а саме:* методиці вивчення ринків;* товарній політиці, включаючи технологію розробки нових товарів та складання оптимального асортименту;* ціновій політиці;* організації каналів товаропросування, рекламі, засобам стимулювання збуту;* кадровій