Реферат на тему: Конвенція ООН про права дитини, короткий виклад прав, гарантованих Конвенцією про права дитини
КОНВЕНЦІЯ ООН ПРО ПРАВА ДИТИНИ Спрощений варіант Метою цієї Конвенції є встановлення стандартів для захисту дітей від зневаги та образ, з якими вони стикаються до певної міри щодня з усіх країнах. В ній беруться до уваги різні культурні, політичні та економічні особливості держав. На першому плані в цьому документі стоять інтереси самої дитини. Права, викладені в Конвенції, умовно можна поділити на три частини. Забезпечення: право володіти певними речами, отримувати певні пос-луги та мати доступ до того й того (мова йде про ім’я та громадянство, медичний догляд, освіту, відпочинок та ігри, опікування інвалідами та сиротами); Захист: право бути захищеним від дій, що завдають шкоди дитині (на-приклад, від розлучення з батьками, залучення до воєнних дій, комерційної чи сексуальної експлуатації, фізичного чи психічного знущання); Участь: Дитина має право бути почутою, коли приймають рішення, що стосуються її життя. Підростаючи, дитина повинна мати дедалі більше можливостей брати участь у житті суспільства, готуватися до самостійного життя (наприклад, користуватися свободою думки та слова, вибору куль-тури, релігії та мови). Преамбула Преамбула задає тон, у якому будуть інтерпретовані 54 статті Конвенції. Тут згадуються основні документи ООН, які передували Конвенції і які мають пряме відношення до дітей, оскільки в них вказано на важливість сім’ї для гармонійного розвитку дитини, важливість спеціальної охорони та опікування, в тому числі належного правового захисту як до народження, тдк і після нього, а також на важливість традиційних і культурних цінностей кожного народу для розвитку дитини. Стаття 1: Визначення (дефініція) дитини Дитиною є кожна людська істота до досягнення нею 18-річного віку, якщо за законом, застосовуваним до такої дитини, вона не досягає пов-ноліття раніше. Стаття 2: Принцип недискримінації Кожна дитина повинна бути наділена всіма правами без дискримінації. Всі діти без винятку повинні перебувати під захистом держави. Держава має обов’язок захищати дитину від усіх форм дискримінації. Стаття 3: Якнайповніше забезпечення інтересів дитини У всіх діях щодо дітей першочергова увага повинна приділятися якнай-повнішому забезпеченню інтересів дитини. Стаття 4: Здійснення прав Обов’язок держави — забезпечити здійснення прав дитини, викладених у цій Конвенції. Стаття 5: Права та обов’язки батьків, сім’ї та громади Держава повинна поважати право батьків та сім’ї на виховання дитини. Стаття 6: Життя, виживання та розвиток Дитина має право на життя; обов’язком держави є забезпечити вижи-вання та розвиток дитини. Стаття 7: Ім’я та громадянство З моменту народження дитина має право на ім’я і набуття громадянства, а також право знати своїх батьків і право на їхнє піклування. Стаття 8: Збереження ідентичності Держава зобов’язана допомогти дитині відновити свою ідентичність, якщо дитина була незаконно її позбавлена. Стаття 9: Принцип нерозлучення з батьками Дитина має право підтримувати контакти зі своїми батьками у випад-ку розлучення з ними. Коли таке розлучення спричинене затриманням, ув’язненням чи смертю когось із батьків, держава повинна надати дитині чи батькам інформацію щодо місця перебування відсутнього члена сім’ї. Стаття 10: Возз’єднання сім’ї Прохання про виїзд із країни чи в’їзд до неї з метою возз’єднання сім’ї повинні розглядатися гуманним чином. Дитина має право підтримувати ре-гулярні контакти з обома батьками, якщо ті живуть у різних країнах. Стаття 11: Незаконні переміщення та неповернення дітей Держава повинна вживати заходів для боротьби з викраденням дітей партнером чи третьою стороною. Стаття 12: Висловлення поглядів Дитина має право на висловлення своїх поглядів і на те, що її погляди братимуться до уваги. Стаття 13: Свобода на самовираження та інформацію Право шукати, отримувати та передавати інформацію в різних формах, у тому числі у мистецькій, письмовій чи друкованій формах. Стаття 14: Свобода думки, совісті та релігії Держави повинні поважати права та обов’язки батьків спрямовувати розвиток дитини у сфері її думки, совісті та релігії відповідно до здібнос-тей дитини, які розвиваються. Стаття 15: Свобода асоціацій Дитина має право на свободу асоціацій та мирних зборів. Стаття 16: Особисте життя, честь, гідність Жодна дитина не може бути об’єктом втручання в здійснення її права на особисте і родинне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції. Стаття 17: Доступ до інформації та засобів масової інформації Дитина повинна мати доступ до інформації з різноманітних джерел; слід заохочувати засоби масової інформації приділяти особливу увагу мен-шинам, а також захистові дитини від шкідливих для неї матеріалів. Стаття 18: Батьківська відповідальність Обоє батьків несуть відповідальність за виховання дитини. Держава повинна надавати батькам належну допомогу у вихованні дітей. Стаття 19: Насильство та недбале поводження (з боку сім’ї чи опі-кунів) Держава має обов’язок захищати дітей від усіх форм насильства. Сюди входять соціальні програми та інші форми боротьби проти жорстокого по-водження з дитиною. Стаття 20: Догляд за дитиною в разі відсутності батьків Законодавство повинно гарантувати право дитини на догляд в разі від-сутності батьків, причому держава, забезпечуючи таке право, зобов’язана належним чином враховувати етнічне походження, релігійну і культурну належність і рідну мову дитини. Стаття 21: Всиновлення Держави повинні забезпечити, щоб питанням усиновлення дитини зай-малися лише компетентні органи. Всиновлення в іншій країні може братися до розгляду, однак вирішити це питання необхідно на національному рівні. Стаття 22: Діти-біженці Діти-біженці потребують спеціального захисту. Держави повинні співпрацювати з міжнародними компетентними організаціями в питанні захисту такої дитини та допомагати дітям, що відлучені від своїх родин, віднайти їх. Стаття 23: Діти-інваліди Діти-інваліди мають право на особливе піклування та освіту, щоб мати змогу вести в суспільстві гідне і повноцінне життя. Стаття 24: Охорона здоров’я Дитина має право на послуги системи охорони здоров’я і на засоби ліку-вання хвороб та відновлення здоров’я, а також на посту нову заборону тра-диційних методів лікування, які негативно впливають на здоров’я дитини. Стаття 25: Періодичний перегляд опікунства Дитина, яка віддана під опіку, захист чи лікування, має право на періо-дичний перегляд якості такого піклування. Стаття 26: Соціальне забезпечення Дитина має право на соціальне забезпечення. Стаття 27: Рівень життя Батьки несуть відповідальність за надання дитині належних умов жит-тя, потрібних для її розвитку, навіть тоді, коли один із батьків живе поза межами країни проживання дитини. Стаття 28: Освіта Держава визнає право дитини на безкоштовну початкову освіту, до-ступність професійного навчання та дбає про зниження кількості учнів, які залишили школу. Стаття 29: Мета навчання Освіта повинна бути спрямована на розвиток дитини та її талантів, під-готовку до самостійного життя, виховання поваги до прав людини, а також до культурних та національних цінностей країни, в якій дитина проживає, а також цінностей інших народів. Стаття 30: Діти національних меншин та корінного населення Дитина, яка належить до якоїсь національної меншини чи до корінного населення, має право виховуватися у своїй культурі, а також послуговува-тися рідною мовою. Стаття 31 : Відпочинок і дозвілля Дитина має право брати участь в іграх і розважальних заходах та брати участь у культурному житті і займатися мистецтвом. Стаття 32: Економічна експлуатація Дитина має право на захист від експлуатації та шкідливих для її здоров’я видів робіт. Стаття 33: Наркотичні та психотропні речовини Держава повинна захищати дитину від незаконного вживання нарко-тичних засобів та психотропних речовин, не допускати використання дітей у виробництві таких речовин та торгівлі ними. Стаття 34: Сексуальна експлуатація Держава повинна захищати дитину від сексуальної експлуатації, зок-рема від проституції та використання дітей у виробництві порнографічної продукції. Стаття 35: Викрадення, торгівля та контрабанда Держава зобов’язана не допускати викрадення дітей, торгівлі чи конт-рабанди ними. Стаття 36: Інші форми експлуатації Держави зобов’язані захистити дітей від усіх форм експлуатації. Стаття 37: Тортури, смертна кара, позбавлення свободи Держава має обов’язок піклуватися про дітей, що перебувають в ув’яз-ненні. Стаття 38: Збройні конфлікти Держава повинна забезпечити, щоб діти до 15 років не брали прямої участі у воєнних діях. Держава не повинна призивати на військову службу дітей до 15 років. Стаття 39: Відновлення і реінтеграція Держава повинна сприяти освіті, фізичному і психологічному віднов-ленню та поверненню до повноцінного соціального життя дітей, які стали жертвами експлуатації, катувань чи збройних конфліктів. Стаття 40: Підліткова злочинність Поводження держави з підлітками, які порушили, кримінальне законо-давство, повинно сприяти відновленню гідності дитини. Стаття 41: Права дитини в інших документах Ніщо в цій Конвенції не заперечує ті положення інших документів, які сприяють захисту дітей більшою мірою. Стаття 42: Інформування про положення Конвенції Держава зобов’язана ознайомити дорослих та дітей з положеннями цієї Конвенції. Статті 43-54: Застосування У цих статтях мова йде про обов’язок Комітету ООН з прав дитини на-глядати за втіленням у життя цієї Конвенції.
Додаток 2 Короткий виклад прав, гарантованих Конвенцією про права дитини* Діти мають право бути в колі своєї сім’ї чи з тими людьми, які найкращим чином будуть опікуватися ними.* Діти мають право на достатню кількість харчів і чистої води.* Діти мають право на належні умови життя.* Діти мають право на медичне обслуговування.* Діти-інваліди мають право на особливу опіку та вишкіл.* Діти мають право брати участь в іграх.* Діти мають право на безкоштовну освіту.* Діти мають право на безпеку і повинні бути захищені від заподіяння їм шкоди та від недбалого поводження.* Дітей не можна використовувати як дешеву робочу силу чи як солдатів.* Діти мають право говорити своєю рідною мовою, сповідувати свою релігію та користуватися плодами своєї культури.* Діти мають право висловлювати власні думки та збиратися з метою ви-словлювання своїх поглядів. Додаток З Вибіркові статті Конституції України Стаття 1: Україна є суверенна, незалежна, демократична, соціальна, пра-вова держава. В Україні існує єдине громадянство — це особливий вид стосунків, що існує між державою та окремими людьми. Громадяни, перебуваючи під захистом держави беруть на себе певні обов’язки, а держава гарантує їм права свободи, необхідні для нормального життя. Характерною ознакою громадянства є почуття патріотизму. Це любов до Батьківщини незалежно від етнічної приналежності. Стаття 10: Державною мовою в Україні є українська мова. Стаття 16: Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України… подолання наслідків Чорнобильської ка-тастрофи. Стаття 18: Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами Міжнародного спів-товариства. Стаття 20: Державними символами України є Державний прапор Ук-раїни, Державний герб України і Державний гімн України. Прапор має два кольори. Стаття 35: Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а шко-ла— від церкви. Стаття 47: Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у влас-ність або взяти в оренду. Стаття 49: Кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне сі рахування. Стаття 52: Діти рівні у своїх правах незалежно від походження. Стаття 53: Кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов’язковою. Стаття 65: Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності Ук-раїни, шанування її державних символів є обов’язком громадян України. Стаття 66: Кожен зобов’язаний не заподіювати шкоду природі, культур-ній спадщині, відшкодувати завдані ним збитки. Стаття 68: Кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України.