Марко Вовчок Ї визначна украiнська письменниця середини XIX столiття, яка своєю творчiстю заклала пiдвалини для подальшого розвитку оповiдних жанрiв в украiнськiй лiтературi. Однiєю з повiстей, якi правдиво й переконливо висвiтлюють умови життя селян в Украiнi за часiв крiпацтва, є соцiально-побутова повiсть “Iнститутка”. Тема повiстi є звичною для творiв першоi половини XIX столiття: соцiальнi протирiччя мiж селянами-крiпаками й помiщиками, умови життя крiпакiв у панському маєтку, негативний вплив на людину дореформених реалiй. Марко Вовчок придiляє багато уваги розглядовi гострих соцiальних проблем. Вона розкриває перед читачем взаємини помiщикiв iз селянами, на прикладi чоловiка iнститутки торкається теми панського лiбералiзму, висвiтлює явище рекрутчини, розповiдаючи про перебування Прокопа у москалях. Не обходить увагою авторка й морально-етичнi проблеми. Хуторяни Ї бабуся, Назар, Прокiп, Устя Ї представленi як позитивнi персонажi, оскiльки вони змогли зберегти свою честь i гiднiсть, незважаючи на антигуманнiсть оточуючого свiту. Негативнi персонажi
Ї iнститутка й лiкар Ї виявляють свою сутнiсть не тiльки у ставленнi до крiпакiв, але й у родинних взаєминах. Марко Вовчок будує оповiдь за принципом контрасту, протиставляючи простi й щирi взаємини мiж Назаром i Катрею та мiж Прокопом i Устиною родинному життю iнститутки й лiкаря, iхнiй духовнiй обмеженостi. З повiстi “Iнститутка” ми дiзнаємось про певну соцiальну мораль, властиву панству. Побудована ця соцiальна мораль була на тому, що вiчнi цiнностi вiдходили на другий план, а минущi сприймались як головнi. Це випливає з розповiдей iнститутки про ii навчання, пiсля яких Устина робить висновок: панночку навчено “людей туманити”, а також з описiв безпросвiтного життя селян у Дубцях i на хуторi, коли “люди прокидались i лягали, плачучи, проклинаючи”. У повiстi “Iнститутка” Марко Вовчок вiдбила типовий життєвий шлях селян-крiпакiв. Так, доля Устини Ї це доля сироти, яка зросла в помiщицькому дворi, як у клiтцi, й дякувала за те, що ii “не б’ють десять раз на день”; це доля дiвчини, яка була вiддана у прислуги до панночки й терпiла щоденну моральну й фiзичну наругу; це доля дружини москаля, яка живе самотою. Трагiчною й водночас теж типовою є доля Катрi, яка догоджала панночцi, сподiваючись на милосердя, але, втративши дитину, вiдчувши на собi панськi знущання, збожеволiла й загинула. Повiсть Марко Вовчок “Iнститутка” Ї це твiр, який розповiдає не лише про гiркоту iснування закрiпачених селям, але й про початок наростання iхнього протесту проти iснуючого ладу та соцiальноi несправедливостi. Письменниця порушили не тiльки проблеми побуту крiпакiв, але й бiльш вагому проблему Ї соцiальний протест селян та iхнє бажання звiльнитися, змiнити своє життя на краще.