Чи гадюка, а чи вуж?

Біг Івасик на ставок

І згубив новий пасок. Він звисає з крутизни, І здається здалини: Чи гадюка, а чи вуж, Перекручений, як гуж, Підповзає до води. Навіть страшно йти туди.

Чапу-лапу — йдуть качата

На ставочку покачатись. Враз переднє зупинилось, На стежину подивилось:

“Чи гадюка, а чи вуж, Перекручений, як гуж, Там лежить коло води? Я боюсь іти туди”.

За качатами гусята

Йшли на хвилі погасати. Й зупинилися малі. Щось чорніє на землі:

“Чи гадюка, а чи вуж, Перекручений, як гуж, Там лежить коло води? Ми не підемо туди”.

Йшли напитися цесарки

До ставка, бо дуже парко. Зупинились, поглядають,

“Що воно таке? — питають. Чи гадюка, а чи вуж, Перекручений, як гуж, Там лежить коло води? Нам не хочеться туди”.

Тут піднявся вітерець, Здув Іванків ремінець. Та ніхто на став не йде, Спірка в лузі аж гуде:

“То гадюка, а чи вуж, Перекручений, мов гуж, Там лежав коло води?” Й ні сюди, ані туди.