Література: Українська класика Зарубiжна література 
Школярам: Шкільні твори Стислі перекази української літератури Стислі перекази зарубіжної літератури 
Русская литература: Краткий пересказ 
Сочинения: Русская литература Зарубежная литература 

translit кириллиця
Тексты: показувати повністю розбивати на сторінки по 5 тис. знакiв

Гобсек (Оноре де Бальзак)


<< початок < попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 наступна > кiнець >>


Мій погляд як у господа бога , - я читаю в серцях. Від мене нічого не сховається. А хіба можуть у чомусь відмовити тому, в кого в руках мішок золота. Я досить багатий, щоб купити сумління тих, що керують міністрами, починаючи від канцелярських служителів і кінчаючи їхніми коханками. Хіба це не влада? Я можу мати найвродливіших жінок і купувати найніжніші ласки. Хіба це не втіха? Влада і втіха - хіба не в цьому полягав суть усього нашого суспільного ладу? Таких, як я, в Парижі чоловік десять; ми вершителі вашої долі - тихенькі, нікому невідомі. А життя? Хіба це не машина, яку приводять у рух гроші? Знайте, що причини завжди переходять у наслідки: ніколи не вдасться відділити душу від тіла, дух від матерії. Золото - ось духовна суть усього теперішнього суспільства. Я і мої побратими, об'єднані однаковими інтересами, збираємося в певні дні тижня в кафе "Феміда"  біля Нового мосту. Там ми відкриваємо один сущому таємниці фінансового світу. Ніяке багатство не може нас обманути , - ми знаємо таємниці всіх знатних родин. У нас є щось подібне до "чорної книги", куди ми занотовуємо найважливіші відомості про державний кредит, про банки, про торгівлю. Ми нібито біржові  духівники,  становимо  ніби священний трибунал інквізиції, де аналізуємо дуже незначні на перший погляд вчинки багатих людей і завжди вгадуємо правильно. Один з нас стежить за судовим середовищем, другий - фінансовим, третій за вищим чиновництвом, четвертий - за торговим. Я наглядаю за матусиними синками з багатих родин, за художниками і - акторами, світськими людьми, а також за картярами , - найцікавішою частиною паризького суспільства. Кожен оповідає нам таємниці свого сусіди. Обдурене кохання, ображений гонор - балакучі. Пороки розчарування, помста - найкращі агенти поліції. Як і я, мої побратими натішилися всім, усім переситились і люблять тепер тільки владу та гроші заради самого володіння владою грошима. Ось тут , - сказав він, показуючи на свою холодну, з голими стінами кімнату , - найпалкіший коханець, що десь в іншому місці спалахнув би гнівом від натяку і витягнув би шпагу через дрібницю, благає мене, мов бога, молитовно склавши руки. Найгордовитіший купець, найчванливіша красуня, найпихатіший військовий - тут усі благають зі слізьми люті або горя на очах. Сюди приходять благати і славетний художник, і письменник, чиї імена житимуть у пам'яті прийдешніх поколінь. А отут , - додав він, прикладаючи руку до свого чола , - містяться терези, на яких зважуються спадщина і інтереси всього Парижа. Ну як, ви й тепер думаєте, що під цією холодною, байдужою машкарою, непорушність якої так часто вас дивувала, немає радощів? - сказав він, обернувши до мене своє бліде, наче відлите з срібла обличчя.
Я повернувся в свою кімнату зовсім приголомшений. Цей маленький сухорлявий дідок раптом виріс у моїх очах, став фантастичною постаттю, втіленням влади золота. Життя і люди викликали в мене в цю мить жах.
"Невже все вирішують гроші?" - питав я себе.
Пригадую, я довго не міг заснути. Бачив купи грошей навколо себе. Мої думки посіла прекрасна графиня. Щиро признаюсь, хоч мені й соромно, вона зовсім затьмарила образ Фанні Мальво, простого, чистого створіння, приреченого на працю і невідомість. Але вранці, крізь серпанок мого пробудження, ніжна Фанні постала переді мною в усій своїй вроді, і я вже думав тільки про неї...
- Чи не хочете випити склянку води з цукром? - спитала віконтеса, перепиняючи Дервіля.
- Залюбки , - відповів він.
- Проте я не розумію, яке відношення до нас має вся ця історія , - мовила пані де Гранльє і задзеленчала дзвіночком.
- Сто чортів! - вигукнув Дервіль свою улюблену лайку. - Та я одразу розжену сон мадемуазель Камілли, коли скажу, що її щастя ще недавно залежало, від батечка Гобсека. Але старий уже помер (на вісімдесят дев'ятому році)  пан де Ресто незабаром одержить чимале багатство. Як і чому - це потребує пояснень. Що ж до Фанні Мальво, то ви її знаєте: це моя дружина.
Бідолаха , - зауважила віконтеса , - ви з властивою вам щирістю, либонь, призналися б у цьому й перед більшим товариством.
Я ладен крикнути про це всьому світові , - відповів адвокат.
Ось солодка вода. Пийте, пийте, мій славний Дервілю. Ви ніколи нічого не досягнете, зате будете найщасливішим і найкращим серед людей.
Я вас покинув на вулиці Ельдера, у якоїсь графині , - промовив, підводячи голову, брат віконтеси, що трохи був задрімав. - Що ви там робили?
Через кілька день після моєї розмови з старим голландцем я захистив дисертацію , - вів далі Дервіль. - Я дістав ступінь ліценціата юридичних наук, а потім і звання адвоката. Старий скнара почав ставитися до мене ще довірливіше. Він навіть радився зі мною щодо різних своїх ризикованих афер, у які він встрявав, зібравши точні відомості, хоча навіть не дуже досвідчений ділок вважав би їх за небезпечні. Цей чоловік, на якого ніхто не міг вплинути, вислухував мої поради з певною пошаною. Правда, він завжди вміло користувався ними.
Стор. 8

<< початок < попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 наступна > кiнець >>



Вгору