Література: Українська класика Зарубiжна література 
Школярам: Шкільні твори Стислі перекази української літератури Стислі перекази зарубіжної літератури 
Русская литература: Краткий пересказ 
Сочинения: Русская литература Зарубежная литература 

translit кириллиця
Тексты: показувати повністю розбивати на сторінки по 5 тис. знакiв

Бондарівна (скорочено) (Народні балади)


У містечку Богуславку Каньовського пана

Там гуляла Бондарівна, як пишная пава.



У містечку Богуславку сидить дівок купка,

Межи ними Бондарівна, як сива голубка.



Прийшов до них пан Каньовський

та й шапочку ізняв,

Обійняв він Бондарівну та й поцілував.



"Ой не годен пан Каньовський мене цілувати,

Тільки годен пан Каньовський мене роззувати!"



Ой шепнули люди добрі Бондарівні тихо:

"Тікай, тікай. Бондарівно, буде тобі лихо!"



Ой тікала Бондарівна з високого мосту;

Сама ж вона хорошая, хорошого зросту.



Ой тікала Бондарівна помежи горами,

А за нею два жовніри з голими шаблями.



Ой повели Бондарівну помежи крамниці, —

Прицілився пан Каньовський з срібної рушниці:



"Ой чи хочеш. Бондарівно, ізо мною жити,

А чи волиш. Бондарівно, в сирій землі гнити?"



"Ой волю ж я, пан Каньовський, в сирій землі гнити.

Ніж з тобою поневолі на цім світі жити!"



Ой як тільки Бондарівна та цеє сказала.

Ой вистрілив пан Каньовський — Бондарівна впала...



"Ой ідіте до Бондаря, дайте батьку знати:

Нехай іде свою доньку на смерть наряджати!"



Ой посунув пан Каньовський по столу таляри:

"Оце ж тобі, старий Бондар, за личко рум’яне!



Ой на ж тобі, старий Бондар, таляриків бочку, —

Оце тобі, старий Бондар, за хорошу дочку!"



Ударився старий Бондар в стіну головою:

"Бондарівно, моя донько, пропав я з тобою!"



Ой поклали Бондарівну на тесову лавку,

Поки звелів пан Каньовський викопати ямку.



Лежить, лежить Бондарівна день та ще й годину,

Поки звелів пан Каньовський зробить домовину.



Ударили в усі дзвони, музики заграли,

А вже ж дівку Бондарівну навіки сховали!



Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)

Балада "Бондарівна" розповідає про горду дівчину Бондарівну, яка не прийняла залицяння пана Каньовського й різко йому відмовила, її схопили жандарми (жовніри) й привели до пана. Той наказав вибирати: чи з ним жити, чи в сирій землі гнити. Дівчина вибрала останнє, і пан її застрелив. А батькові, старому Бондареві, дав грошей "за хорошу дочку". У творі висловлюється захоплення гордою дівчиною, яка не захотіла з нелюбом жити, не здалася, і осуд жорстокого пана-вбивці. Балада побудована на діалогах, із використанням повторів, звертань, окличних речень, порівнянь та епітетів.


Стор. 1


Вгору